Команда — із Закарпаття, заснована у 2015 році, за вихід у фінал має помірятися силами з київським “Динамо”. На шляху до квартету найсильніших “Минай” у серії післяматчевих пенальті здолав “Інгулець”, торішнього фіналіста Кубка України.
“Запорука нашого успіху — у так званому трикутнику, — каже Василь Кобін, колишній футболіст “Шахтаря” та збірної України, який нині очолює “Минай”. — Керівництво довіряє мені, я довіряю футболістам, а вони відчувають довіру менеджерів. Це дає нам певність себе, гравці діють розкуто і горять бажанням виправдати покладені на них сподівання”.
“Феномен “Миная” — у бажанні його футболістів та тренера розвиватися, — вважає Михайло Кополовець, гравець та спортивний директор клубу. — Більшість наших хлопців не грала у серйозних клубах. А якщо дехто й перебував у сильних командах, то не був їм потрібен. “Минай” дав усім шанс, і вони з великим бажанням його використовують”.
“Минай” заснували у 2015 році. “Тоді було завдання добре виступити в чемпіонаті області, — згадує Михайло Кополовець. — Також клуб не відмовлявся від прагнення пробитися у другу лігу чемпіонату України. Про першу лігу ніхто навіть не мріяв. Ми туди пробилися і перед цим сезоном ставили собі за мету не вибути з неї. Так сталося, що нині ми серед лідерів у першій лізі і маємо шанс вийти в елітний дивізіон!”
За словами Михайла Кополовця, “Минай” має у розпорядженні три футбольні поля та маленький готель на 16 осіб: “Нині клуб зводить тренажерний зал, а в майбутньому збудуємо рекреаційний центр із сауною та басейном. Наш стадіон вміщає лише дві тисячі глядачів. На самому початку, коли засновували клуб, ніхто не думав, що ми боротимемося за вихід у прем’єр-лігу. Та навіть потрапивши в еліту, команда залишиться у рідному Минаї. Максимум, на що ми погодимося, — проводити домашні матчі в Ужгороді”.
Тренер каже, що бюджет клубу скромний: “У турнірній таблиці першої ліги ми посідаємо третє місце, але за бюджетом перебуваємо поза першою десяткою”.
“У “Минаї” можна заробити до 20 тисяч гривень на місяць, — додає Михайло Кополовець. — А коли команда грала на аматорському рівні, хлопці заробляли до 9 тисяч на місяць. У нас є хлопці, яких клуб вивів у професіонали. Колись вони грали на першості області і тренувалися двічі на тиждень. Іноді відпрошувалися з тренувань, бо працювали. Потім покинули роботу, щоб професіонально займатися футболом”.
“Василь Пиняшко працював митником, — наводить приклад Василь Кобін. — Коли “Минай” вийшов у другу професійну лігу, написав заяву на звільнення з митниці, щоб зосередитися на футболі. Нині грає всі матчі в основному складі”.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як український гандболіст став словацьким
