19-річний киянин був непереможний у дисципліні Shoot Out — коли матч триває 10 хвилин, а на кожен удар гравець має лише 15 секунд у першій половині гри та не більше як 10 секунд під час наступної п’ятихвилинки. На шляху до фіналу українець виграв чотири поєдинки, а у вирішальному двобої здолав Крейга Стедмана з Великої Британії (49:5).
Крім того, Юліан Бойко в парі з Денисом Хмелевським виборов “золото” командної першості, перемігши у фіналі Мальту з рахунком 3:2. До двох золотих медалей наш гравець додав бронзову в дисципліні “Шість червоних”.
“На попередніх турнірах я зазнав невдачі, бо припускався багатьох простих помилок, — поділився враженнями від звитяги Юліан Бойко. — Тож зрозумів: якщо позбудусь елементарних помилок, то зможу виграти чемпіонат Європи”.
“Насправді чемпіонство Юліана — це велика сенсація, — каже Сергій Бойко, тато й тренер нового тріумфатора Євро. — Ба більше. Я відмовляв сина від поїздки до Португалії, бо вважав наші шанси мізерними. По-перше, бачив поганий стан та настрій Юліана. По-друге, чемпіонат Європи проводився трішки на іншому полотні, до якого ми не звикли. По-третє, ми довго добиралися з Китаю до Португалії транзитом через Англію і ще не були адаптовані до різниці в часі. По-четверте, Юліан був хворий і грав на пігулках. Я все це бачив. А він казав: “Тату, я переможу”.
Сергій Бойко називає унікальною звитягу свого сина і в командній першості. “Юліан ніколи не грав у парі з Денисом Хмелевським, — пояснює тренер. — Вони окремо готувалися до змагання, а дует створили безпосередньо на чемпіонаті Європи”.
Юліан Бойко грає у снукер (різновид більярду) із шести років. “Син випадково по телевізору побачив цю гру, — розповідає батько. — На той момент у Києві була лише одна школа. Ми його записали. Наступні три роки спостерігали за тренуваннями, а в дев’ять років зрозуміли, що Юліан займатиметься снукером професійно. Почали вкладати в нього кошти, бо без них нереально досягнути успіхів. І вже у 14-ть Юліан став наймолодшим професійним гравцем, а також учасником чемпіонату світу в історії снукеру”.
Юліан Бойко каже, що відразу полюбив снукер. “Тут треба думати, як у шахах, формувати стратегію для перемоги та передбачати удари. Щоправда, на відміну від шахів, запорукою успіху є техніка виконання ударів. Ну й варто зазначити, що один удар суперника може розбити тактику, тому наперед прогнозую лише до чотирьох ударів”, — зауважує чемпіон Європи.
Спортсмен грає у снукер щодня по п’ять-вісім годин. “Мій графік настільки напружений, що тренування зазвичай відбуваються безпосередньо у містах проведення турнірів, — додає Юліан Бойко. — Мій основний тренувальний центр розташований в англійському Шеффілді, який є меккою світового снукеру. Проживання й можливість тренуватися оплачую з власної кишені”.