У жовтні одну космічну мандрівницю можна буде спостерігати із Землі через телескопи. А іншу, ймовірно, буде видно навіть неозброєним оком. Це — довгоперіодична комета C/2025 A6 (Lemmon), яка пройде на віддалі 0,60 астрономічних одиниць від планети (90 мільйонів кілометрів).
— C/2025 A6 (Lemmon) була виявлена цьогоріч, 3 січня, американськими дослідниками обсерваторії Маунт-Леммон, — каже Михайло Рябов, кандидат фізико-математичних наук, фахівець з астрофізики й радіоастрономії. — Поточні спостереження свідчать, що комета робить повний оберт навколо Сонця приблизно за 1350 років, тож наступного разу пролітатиме так само близько від Землі через майже півтора тисячоліття. Більшу частину свого життя вона проводить у Хмарі Оорта — гігантській оболонці з крижаних об’єктів на краю Сонячної системи.
21 жовтня C/2025 A6 (Lemmon) стане яскравою, як велика зірка, що й дозволить спостерігати за нею неозброєним оком. Далі, уже 8 листопада, комета сягне перигелію — найближчої точки до Сонця — після чого вирушить до зовнішніх меж Сонячної системи. Що більше комета наближатиметься до Cонця, то яскравішою вона ставатиме, адже хмара газу, льоду та пилу, яка її оточує, розширюється і відбиває більше сонячного світла. Цей крижаний хвіст утворився під дією сонячного випромінювання.
Найкраще комету буде видно в сузір’ї Рисі, між Юпітером і зірками Великої Ведмедиці. Найзручніший час для спостережень — відразу після заходу сонця.
— А як щодо інших комет?
— Надзвичайно цікавим об’єктом є і C/2025 R2 (SWAN). До речі, її теж цьогоріч виявив аматор-астроном із Дніпра Володимир Безуглий, переглядаючи знімки, зроблені камерою SWAN, яка розташована на борту космічного апарата SOHO і її дані є у вільному доступі.
Припускається, що блиск SWAN у жовтні може сягнути величини +6. Із 17 по 21 жовтня вона наблизиться до Землі й у темному небі комету добре буде видно через телескоп. SWAN з’явиться на південній частині неба після заходу Сонця, проходячи повз сузір’я Терезів, Скорпіона, Змієносця, Стрільця, Орла та Водолія. Раджу не прогавити цей шанс, адже наступного разу ця комета повернеться приблизно через 20 тисяч років!
Нині увага астрономів прикута й до міжзоряного об’єкта 3I/ATLAS, який у грудні наблизиться до Землі. Об’єкт відкритий цього року в липні автоматизованою системою спостереження за зоряним небом ATLAS. Як припускається, 3I/ATLAS — теж комета, вона прилетіла від зірки, набагато старшої нашого світила. Спостереження за цим об’єктом із Землі, на жаль, неможливі. Але це важливий етап для дослідників, які орієнтуються на дані космічних телескопів.
— Чи відомо, звідки походять комети?
— Є три основні концепції. Згідно з однією, вони опиняються у Сонячній системі після захоплення планетою-гігантом, наприклад, Юпітером. Відповідно до іншої гіпотези, ядра комет — результат вулканічних вивержень на планетах-гігантах. Існує також припущення, що кометні ядра виникли одночасно з утворенням всіх тіл Сонячної системи. Ці три гіпотези не взаємовиключені. Згідно з теорією псевдопанспермії, саме комети (або метеорити) могли доправити з космосу на Землю основні будівельні блоки життя — органічні молекули. Вони потрапили в моря і дали початок одноклітинним організмам. Саме тому дослідження “хвостатих зірок” надзвичайно цікаве завдання для вчених.
