Що цікаво, від забору крові з пальця там відмовляються, пише газета Експрес. І запевняють — брати кров із вени безпечніше і результати будуть точніші. Чи справді це так?
Докладніше про те, за яких умов мали б брати кров з пальця, а коли необхідно проколювати вену, розповiдають Романа Блажiвська, завiдувачка Центральної клiнiко-дiагностичної лабораторiї обласної клiнiчної лiкарнi, та Людмила Зайцева, заступниця головного лікаря з охорони дитинства та материнства комунального підприємства "Центр ПМСД".
— Поясніть, чому аналіз крові з вени безпечніший, аніж з пальця?
Л. Зайцева: — Вакутайнери (спеціальні вакуумні пробірки, у які набирають венозну кров) мають значно тонші голки, ніж звичайні шприци. Тому, коли беруть кров у такий спосіб, то менше травмуються тканини. Оскільки такі пробірки — це закрита вакуумна система, то скорочується і час забору, і кров не контактує із зовнішнім середовищем. Зрештою, вакуумні системи краще підходять для пацієнтів, у яких тонкі та глибоко розташовані вени. Й медпрацівник не контактує з кров'ю за таких умов. Та й результат дослідження більш точний.
Р. Блажівська: — Світова практика така, що забір крові навіть для загального аналізу проводиться з вени. Якщо брати з пальця, часто виникають проблеми в людей, у яких судини глибоко або спазмують.
— А чому кров з вени може надати більш достовірний результат, аніж з пальця?
Л. Зайцева: — Коли беруть біоматеріал з пальця, то отримується змішана артеріальна і венозна кров з міжклітинною рідиною, яка надходить при натисканні на палець. Відтак результат аналізу менш точний, ніж при заборі венозної крові.
Загалом крові з пальця буде недостатньо для проведення більшості аналізів, крім загального та експрес-тесту на рівень глюкози.
Натомість, отримавши венозну кров, можна зробити дослідження будь-яких показників. Утім забір біоматеріалів з пальця не вилучається зовсім. За бажанням пацієнтів їх можуть скерувати у лабораторію поліклініки, щоб здати кров таким методом.
— А скільки крові потрібно для проведення аналізів?
— Якщо в лабораторії є сучасний автоматичний аналізатор, то крові для проведення аналізу потрібно значно менше, ніж тоді, коли застосовують ручні методи і лаборанти працюють із сироваткою.
До прикладу, перед операцією у пацієнта можуть брати вручну 20 мілілітрів біоматеріалу для визначення групи крові, стану її згортання, для біохімічного аналізу й виявлення якихось інфекцій. А на автоматичному аналізаторі можна отримати результати щодо 15 — 20 показників із 5 мілілітрів крові.
На жаль, поки що в Україні більшість державних лабораторій використовують саме ручні методи аналізу або напівавтоматичні.
