У травні 2020 року у пологовий будинок приватної столичної клініки з переймами госпіталізували породіллю. За результатами первинного медичного огляду, лікуюча акушерка-гінекологиня рекомендувала провести пологи природним шляхом з моніторингом безперервної кардіографії, тобто реєстрації частоти серцевих скорочень плоду за допомогою ультразвукового датчика, розміщеного на животі матері. А при зміні ситуації своєчасно переглянути план ведення пологів. З перших хвилин під’єднання датчиків КТГ-моніторинг фіксував значне зниження частоти серцевих скорочень плоду. На ньому автоматично відображалася позначка “тривога”.
Однак відповідальний черговий лікар-гінеколог, який мав вищу категорію і досвід роботи понад півтора десятка років, не поспішав оперувати породіллю. Ба більше, моніторинг безперервної кардіографії було перервано на 40 хвилин. Після його поновлення прилад знову фіксував різкі перепади серцебиття плоду. Та лікар-гінеколог оцінив дані КТГ-моніторингу як нормальні. І лише коли акушерка вдарила на сполох щодо стану породіллі, таки вирішив терміново провести кесарів розтин. Через запізнення з операцією більш ніж на дві години у немовляти діагностували тяжку асфіксію при народженні, дихальну недостатність та загрозу внутрішньоутробної інфекції. Більш як місяць новонароджена дівчинка пролежала в реанімації. Потім її перевели до відділення паліативної допомоги дітям міської лікарні. Незважаючи на зусилля медиків, які протягом 20 днів боролися за життя дівчинки, врятувати її не вдалося.
Висновком комплексної судово-медичної експертизи було підтверджено причинно-наслідковий зв’язок між смертю немовляти і діями лікаря.Проти нього розпочали кримінальне провадження. Судовий розгляд справи тривав понад два роки.
Мати померлої дівчинки на суді розповіла, що з медичного персоналу постійно поряд з нею у палаті нікого не було. Лише чоловік, який часто кликав медиків і звертав їхню увагу на підозрілі покази на моніторі.
Спочатку медики запевняли матір, що з новонародженою дитиною все гаразд, але не пускали до доньки. І лише через три дні повідомили, що вона перебуває в реанімації у тяжкому стані. Коли жінка звернулася до лікаря-гінеколога, щоб з’ясувати причину таких наслідків, він сухо відповів: “Просто так сталося”.
Колега обвинуваченого наголосила у своїх свідченнях, що повідомляла відповідального чергового лікаря-гінеколога про наявність змін на КТГ. Проте він казав, що вони не критичні, і дав вказівку спостерігати за породіллею далі. Самостійно змінювати тактику ведення пологів лікарка не мала права.
Завідувачка відділення неонатології та реанімації новонароджених пологового будинку зазначила, що дитина народилася у стані неврологічної коми. Реанімація запустила серцебиття дитини, але глобально не змінила її стану. Причиною смерті, за висновком судово-медичного експерта, була внутрішньоутробна гіпоксія — дитина задихнулась. А якби вона народилася на годину раніше, то цього могло б не бути. Кесарів розтин потрібно було проводити одразу після появи на екрані монітора позначки “тривога”.
Вироком Оболонського районного суду Києва лікаря визнано винним у несумлінному виконання обов’язків і призначено максимальне покарання за такий злочин — три роки ув’язнення із забороною на один рік після відбування покарання провадити медичну практику. Крім того, з приватної клініки на користь матері стягнуто 1 мільйон 170 тисяч гривень моральної шкоди. Сам ескулап своєї вини так і не визнав.
До речі, це один з небагатьох вироків, де медика за несумлінне виконання професійних обов’язків відправили за грати. Зазвичай лікарі за свою помилку відбуваються умовним терміном або справу закривають через спливання строків давності.