У травні 2023 року мати полковника Олександра Котюха, заступника начальника Полтавського обласного ТЦК та СП, придбала в центрі міста трикімнатну квартиру площею понад 97 квадратних метрів за майже 2 мільйони гривень. Проаналізувавши декларації, прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури виявили розбіжність між вартістю покупки і реальними доходами посадовця та його родини.
Після придбання елітної нерухомості батьки полковника далі мешкали в Лубенському районі. У полтавську квартиру переїхав Олександр Котюх із дружиною й дітьми. Він сплачував комуналку, отримував посилки в найближчому поштовому відділенні, за власний кошт змонтував секцію паркана на подвір’ї. У своїй декларації про доходи військком вказав адресу нової квартири як фактичне місце проживання.
То чому ж нерухомість оформили на матір? Бо, виявляється, Олександр Котюх і його дружина, яка, до речі, також є кадровою військовою, просто не могли бути покупцями квартири вартістю 1920 тисяч гривень легально. За п’ять місяців 2023 року обоє заробили 1,37 мільйона гривень та мали готівкою 5 тисяч доларів. Частину грошей (1,455 мільйона гривень) витратили на придбання автомобіля. На момент купівлі квартири у подружжя офіційно залишилося 26 227 гривень.
Адвокати полковника намагалися довести: родина мала легальні заощадження. Начебто мати посадовця позичила 600 тисяч гривень у троюрідного брата під чесне слово. Плюс заробляла на продажу городини неофіційно і змогла відкласти 27 тисяч доларів. А ще 30 тисяч доларів готівкою нібито передав для онуків батько пана Котюха.
Вищий антикорупційний суд не повірив у цю версію, адже жодного доказу на її підтвердження не було надано. Тож своїм рішенням задовольнив клопотання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури передати елітну квартиру військкома державі як необгрунтований актив.
Олександр Котюх та його мати з таким вердиктом не погодилися й оскаржили його. Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду скасувала рішення своїх колег з першої інстанції та повернула квартиру родині, покликаючись на те, що на момент купівлі житла посадовець офіційно перебував у відпустці.
Та остаточну крапку в цій судовій тяганині поставив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, зазначивши, що договір дарування валюти на значну суму обов’язково має посвідчувати нотаріус, самих лише слів свідків замало. Позику від нібито троюрідного брата суд теж визнав сумнівною, як і безіменні квитанції з обмінників, котрі принесла мати посадовця як доказ купівлі доларів.
У Верховному Суді також зауважили, що перебування Олександра Котюха у відпустці жодним чином не знімало з нього статусу особи, уповноваженої на виконання функцій держави. Тож колегія суддів скасувала рішення апеляційної інстанції та залишила в силі первинний вердикт Вищого антикорупційного суду.
До речі, до початку повномасштабної війни Олександр Котюх працював на керівних посадах у Запорізькому обласному ТЦК. Від 2022 року був начальником відділу однієї з військових частин Дніпра. У 2023 році обіймав посаду заступника начальника Полтавського обласного ТЦК та СП. Наразі проходить службу в ЗСУ.
