Свій сотий день народження довгожителька відсвяткувала нещодавно. Привітати іменинницю прийшли рідні, сусіди й місцеві посадовці. А загалом святкування поважного ювілею тривало три дні.
Стефанія Василівна народилась у Стебнику, що на Львівщині. У місцевій школі закінчила п’ять класів. Дуже рано помер тато Стефанії й з десяти років дівчинці довелося працювати. Спершу влаштувалася на роботу в лісництво, а пізніше працювала на дахівчарні (цегельному заводі) у Дрогобичі.
Юній Стефанії довелося пережити війну. Жінка з сумом згадує ті часи.
“Важко було тоді, страшно, люди дуже бідували, — розповідає Стефанія Гарба. — Я часто їздила у різні міста міняти сіль на продукти. Також певний час за німців я працювала в місцевому ресторані. А потім — у Дрогобичі в їдальні, там і познайомилася зі своїм чоловіком Михайлом, жителем Стебника. У 1948 році ми одружилися, а через рік народився наш син. У 1950-му я влаштувалася на роботу санітаркою у санаторій, де пропрацювала понад сорок років. Потім торгувала на базарі”.
Подружжя виховало трьох дітей — двох доньок та сина. Пані Стефанія має чотирьох онуків, шість правнуків та двох праправнуків.
“Коли татові було 60 років, він покинув нашу сім’ю. Нібито через те, що в мами був рак, насправді ж він знайшов собі іншу. Тато вже давно помер, а мама й досі живе і не хворіє, — розповідає 69-річна донька довгожительки Орися Мичківська. — Мама ще дуже жвава, навіть любить покомандувати (усміхається). Вона допомагає з хатньою роботою, може навіть на город піти щось поробити. Також доглядає своїх п’ятьох курок та чотирьох котів — двох наших і двох чужих”.
Пані Стефанія любить дивитися телевізор, стежить за подіями в країні. Обов’язково переглядає трансляцію богослужінь. До речі, велику частину свого життя жінка співала у церковному хорі.
“Мама добре почувається. Їсть абсолютно все — ніякої дієти не дотримується. При святі може випити навіть 20 грамів горілки, — продовжує донька. — Коли до нас прийшли представники влади й зустріли маму, то запитали, де ж 100-річна ювілярка, а вона їм — так це ж я! Мама справді не виглядає на свій вік”.
На запитання про секрет довголіття сама пані Стефанія каже: “Скільки мені Бог дав — стільки живу. Мрію лише про одне — щоб швидше закінчилася війна перемогою України”.
