Інна до останку не знала, чи Богдан встигне на своє весілля. Та завдяки побратимам він таки виїхав з міста, де тепер точаться активні бої.
Їхня історія кохання почалася два роки тому. Інна і Богдан познайомилися в спільній компанії. “Більше року ми просто дружили. А вже потім усе переросло у кохання”, — розповідає Інна Кульбашна.
Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, дівчина вирішила йти в ЗСУ та стати снайперкою.
“Прийшла у військкомат, а там мені відмовили. Та я не відмовилася від свого наміру і стала дізнаватися серед знайомих, як потрапити у військо, — згадує вона. — Богдан пішов добровольцем. Я зателефонувала і йому, аби порадив, як потрапити в ЗСУ. Богдан по-дружньому став мене відмовляти. І зрештою йому це вдалося”.
У січні чоловік зазнав осколкового поранення і був госпіталізований у Павлограді. Інна зібрала речі і поїхала до Богдана. Тоді й зрозуміла — це не просто дружба.
“Допомагала йому, навіть робила уколи, — каже Інна. — Після лікування Богдан повернувся у стрій. Ми далі спілкувались. А 4 березня він зателефонував і... зробив мені пропозицію! Звісно, я погодилася стати його дружиною! Адже всім серцем відчуваю, що хочу бути з ним поруч. Тільки з Богданом я почуваюся затишно і безпечно”.
...До запланованої дати весілля — 11 березня — залишалося близько тижня. Але до останку Інна не знала, чи дадуть коханому відпустку, чи вдасться йому вибратися із пекельного Бахмуту.
“Там дуже важка ситуація. Та ще й через дощі дороги перетворилися на суцільну багнюку. Товариш спробував вивезти Богдана з міста легковим автомобілем, але той застряг у болоті, — каже співрозмовниця. — Друзі з 93-ї бригади вирішили йому допомогти і вивезли мого чоловіка танком через поле. Він подзвонив і каже: “Їду, кохана, до тебе на танку!”
Далі Богдан пересів у машину до інших військових, які допомогли йому виїхати з Донеччини. Добирався мій чоловік до Черкас два дні. Я так хвилювалась, місця собі не знаходила. Але він приїхав, і ми побралися”.
Обручки пара купувала ввечері напередодні весілля. На святкову церемонію наречений прийшов у військовій формі, а його кохана одягнула вишиту сукню. Їх привітали 30 гостей — рідні та друзі.
Богданові дали 10 днів відпустки, які він провів з дружиною. Планів пара поки що не будує. Має лише одну велику мрію — дочекатися перемоги України.
