35-річна Ксенія Щиголь свого часу перемогла гострий лейкоз (рак крові), утім хвороба, на жаль, знищила її серце. Тож у грудях Ксенії вже кілька років б’ється донорське. Пів року тому після бронхіту у Ксенії відмовили нирки — днями їй пересадили цей орган від батька. Своєю неймовірною історією жінка поділилася з читачами “Експресу”.
24 КУРСИ ХІМІОТЕРАПІЇ
Ксенія випромінює таку позитивну енергію, що й не запідозриш — останнім часом її життя складається з постійних аналізів та болісних медичних процедур. На голові Ксенії витатуйовані квіти й метелики. А короткий “ірокез” оранжевого кольору нагадує, що не так давно вона була лисою — через хіміотерапію. У цієї жінки — незламна сила волі.
“Я народилася дуже кволою. Через пологову травму до 5 років навіть не ходила, — згадує Ксенія. — Батькам радили відмовитися від мене після народження, та вони й думки такої не допускали. Батьки дбали про мене — і таки поставили на ноги”.
У 12-річному віці дівчинці пересадили три кістки у голеностопному суглобі. Далі було нове випробування. У 2012 році, через кілька днів після знайомства з майбутнім чоловіком, у Ксенії виявили гострий лейкоз. “Із раком крові я боролася три роки, пройшла 24 курси хіміотерапії, — розповідає Ксенія. — “Хімія” пошкодила серце — почалася токсична кардіоміопатія”.
Три наступні роки дівчина провела у київському Інституті серця, де лікарі робили все, аби Ксенія дожила до трансплантації. Тим часом рідні долали бюрократичні перепони у МОЗ — оплатити пересадку серця з власних коштів не могли, це коштує 150 тисяч доларів.
НОВЕ СЕРЦЕ
Операція з пересадки серця відбувалася в індійській клініці. Доноркою стала 17-річна дівчина, що потрапила в ДТП. Батьки загиблої вирішили пожертвувати її органи і врятували, крім Ксенії, ще кількох осіб, які отримали її легені, печінку, нирки. “Дівчину звали Джипсія Гупта. Із 10 серпня 2017 року в моїх грудях б’ється її серце. Я безмежно вдячна її батькам”, — каже українка. На моє запитання, чи змінилося щось в її відчутті світу після того, як вона отримала “чуже” серце, відповідає: “Додалося впевненості. А загалом усі почуття залишилися тими ж, що й раніше, звички чи думки не змінилися”.
Нове серце прижилося добре. Ксенія пройшла тривалу реабілітацію і нарешті змогла поїхати додому. Та минулої осені в жінки знову трапилася біда...
ВАЖКИЙ ГЕМОДІАЛІЗ
Ксенія розповідає, що захворіла на бронхіт. Але він дав ускладнення — у дівчини відмовили обидві нирки. Довелося ходити на гемодіаліз — спеціальну процедуру для позаниркового очищення крові.
“Після Нового року я переносила його дедалі гірше, — зізнається дівчина. — Під час процедури ставало зле, тиск стрибав поза 200, починалися судоми, піднімалася температура, жахливо боліла голова... Але найгірше — через гемодіаліз постійно зростав ризик відторгнення донорського серця”.
Ксенію почали готувати до трансплантації нирки. Під час перевірки сумісності виявилося, що дівчині підходять нирки від обох батьків. Обрали татову.
Операція відбулася в Інституті хірургії і трансплантології ім. Шалімова 11 березня. За попередніми оцінками, все пройшло добре, донор і рецепієнт — в нормі. Попереду — реабілітація.
ПРО ЛЮБОВ ДО ЖИТТЯ
Проводячи більшість часу у лікарнях, вона встигає займатися й громадською діяльністю. “Боротьба — мій супутник життя”, — усміхається Ксенія. У чому секрет її сили духу, стійкості та оптимізму?
“Я просто дуже сильно люблю життя, — пояснює жінка. — Так, буває, нерви здають, хочеться плакати, руки опускаються, стає себе шкода. Мій головний мотиватор — 13-річний син. Я просто не маю права залишити його без мами!”
Сьогодні багатьом із нас не вистачає позитивного налаштування та вміння любити життя попри всі випробування, біль, страждання. Як радіти кожному дню і дякувати за те, що є? Можна взяти приклад з Ксенії — він справді надихає.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про 20-річну українку, яка народила четвірню, всі її доньки — однояйцеві близнюки
