Аліна зі слізьми на очах переглядає фото, де коханий Михайло ніжно її обіймає і з великою любов’ю дивиться у вічі... Їхнє сімейне щастя тривало менше як шість місяців. У березні цього року пара одружилася, а на початку серпня воїн загинув у бою за Роботине, що на Запоріжжі.
“Михайло народився у селі Жигалівка на Вінниччині, — розповідає Аліна Мовчан, дружина Героя. — Вчився на теплоенергетичному відділенні Вінницького фахового коледжу, отримав диплом і поїхав працювати за кордон. Як повернувся, пішов на строкову службу, після чого в жовтні 2019 року підписав контракт з військовою частиною у Вінниці. Михайло постійно їздив на ротації в АТО. Ще тоді казав: “Я там потрібний, щоб боронити нашу країну”. Отримав позивний “Мірча”.
З майбутньою дружиною Михайло познайомився завдяки старшій сестрі Ользі, яка разом з Аліною винаймала квартиру.
“У липні 2021 року Ольга запросила нас на свій день народження. Ми з Михайлом дуже довго спілкувались, а потім вирішили мешкати разом. Він служив у Нацгвардії, а я працювала медсестрою. Жодного разу ми не посварились. Коханий проводжав мене на роботу, а я старалась чимшвидше повертатись додому, щоби просто побути з ним вдвох”, — розповідає дружина Героя.
Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, Михайло пішов до війська. Служив у Вінниці. “Він часто повторював, що в місті бути не хоче, казав: “Я повинен бути там, на передовій. Я ж воював, усе знаю та вмію”. Під час ракетного обстрілу Вінниці 14 липня 2022 року загинула його двоюрідна сестра Катерина Гула, яка працювала у приватній клініці, — додає Аліна. — Після того Михайло одразу ж перевівся у 14-ту штурмову бригаду “Червона калина”, був кулеметником. У жовтні минулого року його відправили на Донецький напрямок. Коли коханий приїхав у відпустку, зробив мені пропозицію. 23.03.2023 ми розписались. Чоловік не приховував радості, мовляв, це дуже гарна й символічна дата”.
У травні Михайла Мовчана знову відправили на передову на Запорізький напрямок. Третього серпня відважний воїн загинув у Роботиному під час виконання бойового завдання.
“Михайло повідомив, що йде замінити хлопців на позиції. Попередив, що деякий час з ним не буде зв’язку, — ділиться Михайло Кулик, голова Іванівської територіальної громади. — А вночі родині повідомили, що захисник загинув. Михайло отримав смертельні травми внаслідок влучання снаряда. Ще троє побратимів, які були поруч, залишилися живі”.
Поховали бійця з військовими почестями у рідному селі. Триває збір підписів, щоб надати йому посмертно звання “Герой України”.
