Майкл мешкав у місті Бозмен у штаті Монтана. Торік закінчив магістратуру в університеті — опанував професію архітектора. Про початок повномасштабної війни в Україні дізнався від своєї одногрупниці з Польщі Кароліни Конечної, яка разом з друзями допомагала українцям. Її діяльність надихнула Майкла Бема.
“Я вирішив долучитися до них і підтримати Україну, — каже іноземець. — Було багато зустрічей, багато роботи. У процесі я познайомився з мером міста Копичинці, що на Тернопільщині, й уже влітку з іншими волонтерами привіз до місцевої лікарні допомогу. Я розумів: якщо хочу підтримати українців, то маю розуміти, хто ці люди, чого вони потребують. Це неможливо зробити через емейл чи телефоном, лише при особистій зустрічі. Тому я й приїхав. Нікого з моїх близьких не здивувало таке рішення, адже вони знають, що я завжди готовий прийти на допомогу тим, хто цього потребує”.
Майкл каже, що його батьки дуже хвилювались, коли дізнались, що син їде в Україну. Але рішення сина поважали. Як і рішення інших своїх дітей: старший брат Майкла служив в Іраку й Афганістані, сестра — на флоті, а молодший брат — пожежник.
Нині американець разом із членами організації Ukraine Relіef Effort збирає для Копичинців медичне обладнання, ліки, витратні матеріали. Всі ці речі передають для українців шпиталі його рідного штату Монтана. Зібране доставляють до Польщі, там сортують, а потім транспортують в Україну.
У Копичинецькій громаді проживає майже 800 переселенців. Бем каже, що може відновлювати для них будинки. Адже у містечку є багато осель, де ніхто не мешкає, і там могли б оселитися родини, які евакуювалися з небезпечних регіонів. Також він хоче допомогти з ремонтом місцевої лікарні.
“А ще я онлайн викладаю архітектуру студентам, — каже гість зі США. — Ми вивчаємо розвиток міст та їх розширення на прикладі Копичинців. Створюємо різні проекти розвитку міст, поліпшення інфраструктури, а також спорудження нових будівель. Також я консультую тутешню владу щодо вдосконалення сервісу та модернізації комунальних закладів.
Поза тим допомагаю місцевим жителям вивчати англійську мову в розмовному клубі. І ще хотів би давати уроки гри на гітарі. Одне слово, шукаю різні способи, як застосувати в Україні свої вміння й допомогти людям”.
Майкл Бем каже, що залишатиметься у громаді стільки, скільки знадобиться.
“Я знайшов в Україні дуже багато нових друзів — тут надзвичайно хороші люди, — ділиться Майкл. — Тепер мені вкрай важливо вивчити українську історію, тобто ваше минуле, адже воно вплинуло на ваш менталітет, на те, як люди бачать своє майбутнє і майбутнє своєї країни...”
