Відомо, що окупанти планували провести концерт до Міжнародного дня музики й запросили до участі камерний оркестр “Гілея”, диригентом якого був 46-річний українець Юрій Керпатенко. За відмову співпрацювати військові РФ прийшли до будинку музиканта й застрелили його через зачинені двері.
“Юрій — сирота, змалечку його виховувала тітка, якої вже нема в живих, — розповідає товариш загиблого Терентій Шевченко. — Музикою він почав захоплюватись із семи років, закінчив з відзнакою музичну школу за класом баяна. Після того навчався у Херсонському музичному училищі та Київській національній музичній академії імені Петра Чайковського. Отримав дві спеціальності — диригент та баяніст. У 2000 році став диригентом камерного оркестру “Гілея” Херсонського музично-драматичного театру імені Миколи Куліша.
Ми познайомились з Юрієм у 2004 році, мене вразила його амбіційність, він завжди викладався на всі сто. Юрій — автор багатьох творів для фортепіано, баяна, народного та камерного оркестрів, які увійшли до репертуару оркестру. Зі своєю групою їздив на гастролі до Франції. Їхня вистава “Едіт Піаф” викликала справжній фурор серед закордонної публіки. Грав він і соло, на баяні. Робив обробки української музики.
Свої патріотичні погляди він не приховував, відкрито про них писав у соцмережах. Була ситуація, коли на роковини загибелі Небесної Сотні він відмовився диригувати в якійсь із вистав, бо вона була розважального характеру. Він був дуже порядний і скромний”.
Свої патріотичні погляди він не приховував, відкрито про них писав у соцмережах.
За словами співрозмовника, у 2016 році Юрій Керпатенко звільнився з театру, тож заробляв на життя тим, що писав музику на замовлення, робив аранжування, підпрацьовував у музичному училищі та театрі.
“У Херсонській обласній філармонії Юрій почав працювати нещодавно, у 2021 році, — каже товариш загиблого. — Втім концертів майже не було, адже вирувала пандемія”.
Повномасштабне вторгнення Юрій з дружиною зустрів у Херсоні, він відкрито заявляв, що його країна — це Україна. Не хотів виїжджати з Херсона, попри окупацію, адже вірив, що ЗСУ звільнять місто.
Одного дня до Юрія прийшли російські військові — примусити його до співпраці з рашистами. “Юрій не відчинив, — каже Терентій. — Його розстріляли через двері. Цивільна дружина отримала поранення.
Цинізму ситуації додає те, що деякі з колег Юрія, серед яких народні артисти України, тепер стали колаборантами. А ось він від тавра зрадника відмовився й через те поплатився життям”
