"Десятка" -- і ти членкор "Академії наук"

Заступник голови фракції “Народний фронт” Юрій Береза днями повідомив у соцмережах, що став членом-кореспондентом “Української академії наук” і тепер зможе зробити "внесок в оздоровлення нашої науки", пише газета "Експрес". 
 
“Я дуже вдячний виказаній мені честі стати членом-кореспондентом Української академії наук. Але отримання подібного звання ніколи не було для мене самоціллю. Я сприймаю це як можливість. Можливість краще ознайомитися з українським науковим середовищем. Можливість зробити внесок в оздоровлення нашої науки"
 
Допис значно довший, але цитувати його немає сенсу.  І знаєте чому? Бо якщо людина, народний депутат, не здатна зрозуміти, що йому насправді "виказали", -- це проблема, і ставитись до його слів серйозно немає сенсу.
 
А все тому, що установа, дипломом якої похвалився поважний депутат, виявилася... псевдоакадемією, вона не має нічого спільного зі справжньою Академією наук, дійсно науковою установою.
 
"Чи це можливо?" -- спитаєте ви.
 
Секрет простий. Якісь пройдисвіти зарестрували громадську організацію, назва якої дублює назву серйозної  організації, -- "Українську академію наук”. Попри співзвучність, вона не має нічого спільного зі самоврядною організацією Національна академія наук України -- державною інституцією, чия наукова діяльність внормована законодавством країни. 
 
У сумнівній організації, як виглядає, спеціально подбали, щоб невігласи плутали її з авторитетною установою. І назва майже аналогічна, і навіть свою президію, як у НАНУ, придумали, і назви структурних підрозділів покликані викликакти прямі асоціації.
 
 
"Вiкiпедiя" видає нам попередню iсторiю: "всеукраїнська громадська органiзацiя... Заснована 1991 року в Києвi. Є правонаступницею Української академiї наук нацiонального прогресу". Ви щось чули про "науки нацiонального прогресу"? I  ми -- нi. Вочевидь, розумiючи, що первiсна назва волає про псевдонаукову сутнiсть цiєї органiзацiї, засновники з часом скоротили її до "Українська академiя наук". 
 
Фактично це вкрадена перша назва нинiшньої Нацiональної академiї наук України. Гетьман Павло Скоропадський заснував її 1918 року саме пiд назвою Українська академiя наук, причому науковий i органiзацiйний рiвень УАН був таким серйозним, що бiльшовики згодом вирiшили не розганяти її, а тiльки перебрати пiд контроль уже комунiстичної держави.
 
Як же стають членами-кореспондентами й академiками справжньої академiї наук -- Нацiональної?
 
"Член-кореспондент академiї -- звання, яке надають вченому, обраному до складу академiї наук, у перспективi член-кореспондент може бути обраний академiком, -- каже нам академiк НАНУ, президент Української астрономiчної асоцiацiї Ярослав Яцкiв. -- Без  сумнiву, щоб стати членом-кореспондентом чи академiком НАНУ, треба мати науковий ступiнь. Зазвичай iдеться про ступiнь доктора наук, але, як мiнiмум, потрiбно бути кандидатом наук. Та й сама процедура розгляду в нас довга. Спочатку вiдбувається обговорення у профiльних вiддiленнях, потiм кандидатуру затверджують на загальних зборах академiї наук. Хоча, варто визнати, не завжди все iдеально. Пригадую, свого часу членом-кореспондентом вiддiлення наук про землю обрали сумнозвiсного екс-прем'єра Миколу Азарова, хоча наукою вiн не займався, а був завжди чиновником високого рiвня".
 
"А "ГО "Українська академiя наук" -- це взагалi якесь непорозумiння, -- каже вчений. -- Якихось знаних досягнень, якi б були на слуху, ця органiзацiя не має. Схиляюся до думки, що її назва не вiдповiдає сутi".
 
Що ж, пробуємо перевiрити, чи легко стати членом-кореспондентом у цiй дивнiй органiзацiї. Набираю номер "ГО "Українська академiя наук" i представляюся секретаркою поважного бiзнесмена. Кажу, мовляв, шефа цiкавить, що потрiбно для того, аби стати членом-кореспондентом "УАН". А щоб трохи ускладнити завдання, одразу заявляю, що наукового звання в нього нема. Бо ж народний депутат Юрiй Береза також наукового звання, як вiдомо, не має. Вiн не є нi кандидатом, нi доктором наук, нi професором. А тут раптом вибився в члени-кореспонденти академiї.
 
Зi дзвiнком менi пощастило. Пiсля того як пояснила суть питання, на тому кiнцi проводу защебетали: "Для вас добре, що секретарка вийшла i я взяла слухавку". Свiтлана Василiвна сказала, що працює помiчником президента Академiї з питань реєстрацiї.
 
Перш за все вона розпитала, за рекомендацiєю кого я телефоную. Каже, одна людина їй уже телефонувала з такого приводу, казала, що буде дзвiнок. Може, то вiд неї. Та я уникаю вiдповiдi. Мовляв, не випадає менi, секретарцi, розпитувати, з ким там шеф про що говорить. Сказав розпитати, ото й розпитую. I далi цiкавлюся, чи вiдсутнiсть наукового звання не проблема для надання звання.
 
Але мене одразу заспокоюють: "Не проблема. Якщо в нього нема вченого ступеня, то робимо на його дiяльностi акцент. Можливо, в нього є якiсь нагороди. Це (очевидно, мається на увазi звання члена-кореспондента. -- Авт.) в подальшому надасть переваги для здобуття ступеня, велику пiдтримку". Ну, ви уявили. Людина спочатку стає членом-кореспондентом "академiї наук", а потiм iде здобувати звання кандидата наук.
 
"А хто вiн за спецiальнiстю? Медик?" -- запитує Свiтлана Василiвна. -- "Та нi. Економiст", -- далi граю роль секретарки. -- "Ну, є три вакансiї з економiки, на члена-кореспондента -- двi. Менi головне -- знати, звiдки вiн дiзнався про академiю, чи це рекомендацiя нашого члена, чи вiн сам десь знайшов iнформацiю". Та я плавно переходжу до питання винагороди.
 
"Плата за вакансiю -- близько 300 доларiв (8200 гривень), хоча можна й гривнями оплатити, -- каже менi Свiтлана Василiвна. -- Потiм з ним обговорю, чи це буде готiвкою, чи безготiвкою. Рiзнi варiанти оплати розглядаються, можливе й розтермiнування. Ще 50 доларiв (1366 гривень) за реєстрацiю i 800 гривень, якщо ви значок бажаєте. Всi члени академiї цей значок прикрiплюють, щоб коли, вони з'являються в якомусь мiсцi, люди бачили, що вони з академiї. Ну i ще посвiдчення, за бажанням, -- 250 гривень i за диплом треба ще 300 гривень".  Разом вийшло 10 916 гривень.
 
По телефону мене переконували, що це -- вся сума. Однак, зважаючи на те, що кiлька разiв перепитували, за чиєю рекомендацiю шеф хоче звернутися, маю сумнiви, що це правда. Хтозна, у скiльки може обiйтися неофiцiйно ще рекомендацiя.
 
Але все одно йдеться про немалi грошi. Особливо якщо врахувати, що формулювання "плата за вакансiю" -- нонсенс. А значок академiка за такi грошi мав би бути якщо не з дiамантовим напиленням, то хоча б iз позолотою.
 
I як же швидко в нашiй країнi можна стати членкором такої "академiї наук"? "Найближчим часом засiдання комiсiї з економiки 14 лютого, -- каже менi представниця "УАН". -- О 16.00 вони будуть засiдати, до 14.00 маєте менi надати документи, щоб я переглянула. Комiсiя розглядає i заяву, i оплату одночасно. На момент розгляду має бути принаймнi внесений аванс". Готовi документи зi значком, як мене зорiєнтували, можна було б отримати пiсля 8 березня. Тобто чекати довелося б приблизно пiвтора мiсяця. 
 
I все, можна хвалитися дипломом, як у заступника голови парламентської фракцiї "Народний фронт". Правда ж, сильно?
 
Хоча, якщо роздрукувати диплом на кольоровому принтерi, то вийде ще сильнiше. Принаймнi на зекономленi грошi можна напитися. Щоб сором не заважав насолоджуватися вiдчуттям здобуття вершини у вигаданому свiтi академiчної науки.
 
Iрина КОВАЛЕНКО

 

ГОЛОВНІ НОВИНИ

17.11.2018
:
16.11.2018
показати більше