В ООН порахували, скільки майна Росія привласнила у Криму

 
 
Зокрема, Управління Верховного комісара ООН повідомило, що на 12 травня 2017 року РФ "націоналізувала" 4575 державних і приватних об'єктів нерухомості...
 
Запрошуємо до розмови голову спостережної ради фонду “Майдан закордонних справ” Андрія Клименка та експерта фонду з питань тимчасово окупованих територій Юрія Смєлянського.
 
-- Чи об’єктивну кількість експропрійованих об’єктів нерухомості, на вашу думку, оголосило Управління Верховного комісара ООН?
 
А. Клименко: -- Джерела інформації та методика обліку таких об'єктів у доповіді не розкриті. Але є симптоматичний факт: структура ООН рекомендувала "Кабінету Міністрів створити незалежні, прозорі й недискримінаційні механізми документування та верифікації житлових, земельних і майнових прав..." 
 
Отже, держреєстру конфіскованої в окупованому Криму державної та іншої власності в Україні досі не існує. Сумно. 
 
За власними даними нашої Моніторингової групи, список експропрійованої української держвласності містить: близько 200 санаторіїв, 60 аграрних підприємств, усі порти, аеропорти, об'єкти енергетики, залізниці, фінустанови... Відразу важко й осягнути, як це багато. Бо що таке, скажімо, об’єкти двох найбільших роздрібних банків -- Приватбанку та Ощадбанку? Це сотні й сотні відділень -- нерухомість і високотехнологічна банківська інфраструктура.
 
Що таке націоналізований “Чорноморнафтогаз”? Це дві сумнозвісні газовидобувні “вишки Бойка”, за які разом ми заплатили 800 мільйонів доларів (нині це 21 мільярд гривень), це інша  газовидобувна і газотранспортна інфраструктура, це близько двох десятків суден і, найважливіше, це чорноморський шельф, з якого росіяни вкраденим обладнанням четвертий рік крадуть наші енергетичні ресурси.
 
Або що таке близько 60 підприємств агропромислового комплексу? Це елеватори, це склади, це переробні заводи. Як приклад, придивімося до того ж виробничого об’єднання “Масандра” -- розкинуті на 180 кілометрів уздовж узбережжя виноградники, 9 винзаводів, мільйон пляшок колекційного вина на збереженні, найстарше з якого має 235 років!
 
Що таке об’єкти Міністерства інфраструктури? Це всі вокзали, диспечерські станції, об’єкти зі системами безпеки, локомотивні депо, близько тисячі одиниць тепловозів і вагонів рухомого складу залілзниці. Крім того, у Криму десять портів. Це складні інженерно-технічні споруди. А в них сотні невеликих суден -- буксири, лоцманські катери, танкери, пасажирські катери... Що таке об’єкти “Уккоопспілки”? Це сотні ринків і магазинів...
 
-- А великі промислові підприємства? Скільки їх експропріювали росіяни?
 
-- Найбільший суднобудівний завод у Криму — керченський “Залив”, який до окупації належав українському олігарху, власникові “АвтоКрАЗу” Костянтину Жеваго. Коли туди вперше приїхав куратор ВПК в російському уряді Рогозін, то не приховував втіхи: “Ух ти! У нас, в Росії, досі не було жодного заводу з таким великим сухим доком, щоб можна було 300-метрові судна будувати”.
 
Є високотехнологічний завод “Море” у Феодосії, який до 2013 року випускав, зокрема, десантні кораблі на повітряній подушці, що йшли на експорт. Севастопольський морський завод Петра Порошенка також експропрійовано, а це теж серйозні технології суднобудування, унікальні сухі доки. Феодосійський оптичний завод, який забезпечував наше танкобудування прицілами нічного бачення...
 
А. Клименко: -- В цивільний аеропорт “Симферополь” має злітно-посадкову смугу, спроектовану в радянський час як запасну для космічного корабля багаторазового використання “Буран”. У Криму свого часу було також 11 військових аеродромів зі злітно-посадковими смугами першого класу.
 
Є вертолітний завод і льотно-випробувальний центр біля Феодосії, там же -- завод із виробництва парашутних систем для десантування важкої військової техніки.
 
У Євпаторії -- один із найбільших у світі повнорухомих радіотелескопів (діаметр -- 70 метрів) і центр управління космічними польотами.
 
-- Можна підрахувати бодай приблизно вартість майна, яке ми втратили в анексованому Криму?
 
Ю. Смєлянський: -- Це близько трильйона доларів. Я розумію, що цифра кругла, тому може викликати сумнів. Дуже точні цифри -- справа для багатьох років досліджень і судових розглядів. Вийшли ми на неї, застосовуючи загальноприйняті методики оцінювання вартості земель, екологічних можливостей півострова (з погляду можливостей індустрії оздоровлення), енергетичних ресурсів, культурної спадщини, промислових підприємств, нерухомості та інфраструктури.
 
-- Чи має змогу Україна у судових інстанціях домогтися бодай компенсації за втрачене?
 
А. Клименко: -- Я вважаю, щоб обов’язково треба судитися. Влаштувати Росії тотальну юридично-економічну війну по цілому світу -- в цьому сенсі ми можемо досягти значно сприятливішого для нас співвідношення сил, ніж у військовому потенціалі держав. Як ілюстрацію можна згадати епізод із 1990-х років, коли маловідома швейцарська фірма стала повсюдно заарештовувати українське майно. Наші літаки, які прилетіли на авіасалон Ле-Бурже, не могли через це із Франції вибратися... А все тому, що Україна заборгувала тій фірмі якісь нікчемні 2 чи 3 мільйони доларів.
 
Ми ж можемо паралельно вести судові процеси і переслідування за виконавчими листами на десятки і сотні мільярдів доларів. Ми повинні влаштувати Росії тотальну судову війну за кожну копійку, бо це власність українського народу. Заарештовувати нерухоме і рухоме майно, що належить Росії та її компаніям із державною часткою власності. Так ми можемо завдати агресорові навіть більшої шкоди, ніж у гарячій війні.
 
Є цікавий досвід прем’єр-міністра Вінстона Черчилля після початку Другої світової. У перший же день він створив міністерство економічної війни — воно так і називалося! Це міністерство мало завданням у якнайкоротші терміни заарештувати все майно Німеччини на території Британської імперії. Роботи було дуже багато, бо імперія тоді ще контролювала колонії на кількох континентах. Під арешт потрапило все: банківські рахунки, морські судна, літаки, будівлі... Упоралися з цим за кілька днів! А тоді взялися за інші нагальні питання війни...
 
Андрій ГАНУС, Експрес
 
 

Найважливіше

24.06.2019
:
Cтиль життя
89-річний українець висадив понад 21 тисячу дерев. Навіщо йому це?

"Я - енергетик. Працював на електростанціях. Колись забруднював повітря, тепер реабілітовуюся перед Землею".

24.06
Актуальне

Скандал у ПЦУ: архиєрей Православної Церкви України розповідає ексклюзивні подробиці із закулісся Церкви.

24.06
Актуальне

Відповідь - у новій постанові, яку затвердив Кабмін.

24.06
показати більше