Усі без винятку ядерні держави активно модернізують свої стратегічні сили. Про це йдеться в останньому звіті Стокгольмського інституту досліджень проблем світу (SIPRI).
Наприклад, США в період із 2017-го по 2026 рік планують витратити на обслуговування та модернізацію свого ядерного арсеналу 400 мільярдів доларів. А в найближчі 30 років -- до 1 трильйона доларів.
Франція до 2035 року має намір ввести в експлуатацію атомну субмарину нового покоління з балістичними ракетами на борту. Торік британський парламент проголосував за модернізацію підводних човнів, оснащених ядерними балістичними ракетами "Трайдент".
Китай узявся за довгострокову програму модернізації, яка спрямована радше на поліпшення якості ядерної зброї, ніж на збільшення її кількості. Індія та Пакистан нарощують арсенали ядерної зброї і на суші, і на морі, і в повітрі. Метою Пхеньяна є розробка міжконтинентальної балістичної ракети, здатної досягти території США.
Експерти SIPRI зазначають: "Наведені дані свідчать про те, що жодна з цих країн в осяжному майбутньому не готова відмовитися від свого ядерного арсеналу".
Як пояснити активність країн у нарощенні ядерної зброї і до чого це може призвести? Про це -- у розмові з Костянтином Машовцем, координатором групи “Інформаційний спротив”, та Олександром Мусієнком, керівником Центру військово-правових досліджень.
-- Скільки загалом є ядерної зброї?
К. Машовець: -- За даними SIPRI, нині в світі налічується 14 935 ядерних боєголовок. Щоправда, за останній рік їхня кількість зменшилася — 2016-го було 15 395. Це відбулося за рахунок знищення старої зброї. Модернізована зброя ефективніша, дешевша і безпечніша в зберіганні.
93% світового ядерного арсеналу припадає на Росію і США. Перша має 7 тисяч ядерних боєголовок, друга -- 6800, з них на озброєнні перебувають відповідно 1950 та 1800. Решта ядерного арсеналу припадає на сім держав: Францію, Великобританію, Китай, Індію, Пакистан, Ізраїль і Північну Корею.
Французький ядерний арсенал налічує приблизно 300 боєголовок. Великобританія має 215 боєголовок, більше як половина з них готові до оперативного використання у разі війни.
В Азії найбільше ядерної зброї має Китай -- 270 боєголовок. На другому місці -- Пакистан зі 140-ка, на третьому -- Індія зі 130-ма боєголовками. Ізраїль володіє 80 боєголовками, а Північна Корея -- приблизно 20 ядерними боєголовками для оснащення ракет малої та середньої дальності.
-- Хіба нарощування ядерної зброї не є порушенням договору про нерозповсюдження ядерної зброї?
К. Машовець: -- Насамперед слід зазначити, що такі країни, як Індія, Пакистан, Ізраїль цього договору не підписували, а Північна Корея вийшла з нього. Загалом же створення нової зброї є порушенням договору про нерозповсюдження зброї, а її модернізація -- ні.
Хай там як, але ми не можемо простежити, як поводиться та чи інша країна. Росія не раз відкрито повідомляла, що не дотримуватиметься умов цього документа.
-- Що на сьогодні означає для країни володіти ядерною зброєю?
О. Мусієнко: -- Ядерна зброя завжди означала гарантування безпеки. І нині, коли панує нестабільність у світі, коли є багато регіональних суперечностей між державами, інших можливостей, як подбати про свою безпеку саме таким шляхом, просто немає. Для прикладу, після того, як Пакистан створив свою ядерну боєголовку, Індія відразу припинила з ним бойові дії, які до того точились тривалий час.
Разом із тим країни поки що бояться використовувати ядерну зброю. Тому її можна назвати радше зброєю стримування. У принципі, крім відомого епізоду бомбардування Хіросіми й Нагасакі, фактів використання ядерної зброї не було.
-- Яка ймовірність того, що такий епізод може повторитися?
О. Мусієнко: -- Звичайно, такі ризики є. Особливо з боку Північної Кореї, яка погрожує і США, і Південній Кореї, і Японії. Пхеньян постійно проводить ядерні випробування, незважаючи на санкції ООН та негативну міжнародну реакцію.
Росія не хоче дотримуватися договору про нерозповсюдження ядерної зброї. А звідси й позиція США, мовляв, ми також залишаємо за собою право не виконувати цих умов.
-- На вашу думку, чи реально Україні повернути ядерний статус?
О. Мусієнко: -- Держави-підписанти Будапештського меморандуму не змогли гарантувати нашу безпеку. Тож ми можемо залишити за собою право створити ядерний арсенал, як це зробив Ізраїль чи Пакистан. Єдине -- є ризик, що наразимось на агресивніші дії з боку північного сусіда. І, звісно, цього не схвалить міжнародна спільнота. Плюс -- це величезні кошти, які треба мати.
-- Дехто з фахівців вважає, що через 20 -- 30 років ядерну зброю в світі зможе замінити ще могутніша зброя. Чи варто на це сподіватись?
О. Мусієнко: -- Це поспішні висновки хоча б тому, що за цей час навіть не вдасться утилізувати ядерну зброю, яка є. Загалом же таке можливе хіба що через 50 -- 60 років, причому за наявності якоїсь дуже потужної альтернативи. Можливо, це будуть космічні технології, можливо, інші, адже нині з'являється багато новинок.
Ірина ЛОПУХ, Експрес
