Трагедія на Закерзонні. Погляд українця, родині якого вдалось вижити

Президент Польщі Анджей Дуда днями знову заявив: поляки прагнуть добрих відносин з українцями, але майбутнє слід "будувати на основі істини, а не брехні чи запереченні", пише газета "Експрес".
 
Щодо трагічних подій у 1940-х роках у поляків одне переконання: вони були жертвами, а українці — катами.
 
Ті українці, яких у 1940 роках депортували до СРСР із території так званого Закерзоння — нинішньої території Польщі, — знають іншу правду. Сотні їхніх родичів і односельців були замордовані. А сотні тисяч — вигнані з місць, де їхні предки жили століттями.
 
Голова Об'єднання товариств депортованих українців "Закерзоння" Володимир Середа знає цю правду не з підручників — він народився 1934 року на Східному Надсянні. Його родину, якій пощастило вижити, у березні 1946-го вигнали на територію України.
 
 Чому українські села на Закерзонні у 1940 роках зазнавали нападів із масовими вбивствами?
 
 Польська комуністична влада поставила собі за мету мати моноетнічну державу, зачищену в різний спосіб від української меншини — убивствами, депортаціями та асиміляцією тієї частини українців, яку розсіяли потім, під час акції "Вісла", по західній та північній сучасній Польщі, — каже Володимир Середа. — Масові вбивства українців на Закерзонні були нічим іншим, як етнічною чисткою з елементами геноциду.
 
 Хто і як убивав українців у цьому регіоні?
 
 Ці вбивства здійснювало польське підпілля, в окремих випадках — підрозділи Війська Польського, Комітету внутрішньої безпеки, прикордонники.
 
Першою під удар потрапила Холмщина. Антиукраїнський терор розпочався там ще 1942 року. Спершу польські підпільники вбивали політично свідомих українців. А в 1943 році були випадки й масових убивств українців. 
 
Навесні 1944 року антиукраїнський терор на Холмщині перейшов у стадію масового. Село Сагринь стало місцем найбільшого масового вбивства українського цивільного населення в регіоні. Нині на встановленому пам’ятнику викарбувано 660 прізвищ — це ті, які вдалося встановити через більш ніж півстоліття після події. Точна кількість невідома.
 
Інші холмські приклади 1944 року: село Ласків — понад 260 жертв, Бересть — приблизно 270, Шиховичі — понад 130, Верешин — понад 100...
 
Системний терор на Холмщині готував українське населення Закерзоння до того, що воно має покірно забратися геть, коли накажуть.
 
 І коли надійшов наказ?
 
 Згідно з угодою, підписаною 9 вересня 1944 року між урядом УРСР та Польським комітетом національного визволення (теж маріонетковою структурою Москви), мала відбутися так звана "евакуація" українського населення з території Польщі та польських громадян із території УРСР.
 
Перші ешелони з українцями поїхали, починаючи з середини жовтня 1944 року здебільшого з Холмщини.
 
Закінчитися ця "евакуація" мала до 1 лютого 1945 року. Однак у Надсянні, на Західній Бойківщині та на Східній Лемківщині Польщі вдалося позбутись лише мізерної частини українців. Люди не виїжджали, навіть попри брутальні дискримінаційні дії нової влади — непосильні податки, обмеження в отриманні землі під час аграрної реформи, згортання українського шкільництва, знищення Греко-Католицької Церкви. До кінця лютого 1945 року ініціатори визнали, що акція зазнала провалу.
 
І тоді тут також почалися масові вбивства українців, аби поставити решту перед вибором — поїхати або загинути. Важливо, що до них долучилося й антикомуністичне польське підпілля.
 
 У 1945-му першим місцем великої масакри мирних українців у Надсянні стало село Павлокома, так?
 
 Третього березня підрозділ Армії Крайової під командуванням львів’янина, поручника АК Юзефа Бісса (псевдо Вацлав) спільно з озброєними поляками із сусідніх сіл вбили 366 українців. Зганяли їх у церкву, звідки групами конвоювали на цвинтар і там розстрілювали. Три великі ями наповнили тілами убитих. Групу жінок із найменшими дітьми вигнали зі села на схід... Загалом у 1945 — 1946 роках таке коїли в десятках сіл.
 
 І ці масові вбивства дали результат?
 
 Не повністю. Врешті "евакуацію" перевели у примусовий формат — з вересня 1945 року її проводили три спеціально підготовлені дивізії Війська Польського.
 
Упродовж 1944 —  1946, 1948 і 1951 років із Холмщини, Підляшшя, Надсяння, Лемківщини, Західної Бойківщини було вивезено на територію УРСР понад півмільйона українців. Ще понад 140 тисяч українців Закерзоння польська влада депортувала й розпорошила на заході й півночі Польщі під час злочинної акції "Вісла" у 1947 році.
 
Андрій ГАНУС
 
Головні новини за добу — в нашій щоденній розсилці y Telegram

 

Найважливіше

19.05.2019
:
Дискусії
Фото УНІАН

Кого можуть зобов'язати декларувати доходи? Як це працює за кордоном? Які ризики втілення ідеї в Україні?

19.05
Політика

Ще після першого туру виборів Володимир Зеленський говорив про те, що Адміністрацію Президента треба перенести. Але не все так просто.

19.05
18.05.2019
Cтиль життя

Лідер гурту “Друга ріка” Валерій Харчишин своє 45-річчя відзначить за океаном.

18.05
Cтиль життя

Одного разу я ледь не спалила ліс, утім вогонь вдалося загасити самотужки. Щоправда, залишилась без куртки та кросівок:)

18.05
показати більше