Трагедія на Закерзонні. Погляд українця, родині якого вдалось вижити

Президент Польщі Анджей Дуда днями знову заявив: поляки прагнуть добрих відносин з українцями, але майбутнє слід "будувати на основі істини, а не брехні чи запереченні", пише газета "Експрес".
 
Щодо трагічних подій у 1940-х роках у поляків одне переконання: вони були жертвами, а українці — катами.
 
Ті українці, яких у 1940 роках депортували до СРСР із території так званого Закерзоння — нинішньої території Польщі, — знають іншу правду. Сотні їхніх родичів і односельців були замордовані. А сотні тисяч — вигнані з місць, де їхні предки жили століттями.
 
Голова Об'єднання товариств депортованих українців "Закерзоння" Володимир Середа знає цю правду не з підручників — він народився 1934 року на Східному Надсянні. Його родину, якій пощастило вижити, у березні 1946-го вигнали на територію України.
 
 Чому українські села на Закерзонні у 1940 роках зазнавали нападів із масовими вбивствами?
 
 Польська комуністична влада поставила собі за мету мати моноетнічну державу, зачищену в різний спосіб від української меншини — убивствами, депортаціями та асиміляцією тієї частини українців, яку розсіяли потім, під час акції "Вісла", по західній та північній сучасній Польщі, — каже Володимир Середа. — Масові вбивства українців на Закерзонні були нічим іншим, як етнічною чисткою з елементами геноциду.
 
 Хто і як убивав українців у цьому регіоні?
 
 Ці вбивства здійснювало польське підпілля, в окремих випадках — підрозділи Війська Польського, Комітету внутрішньої безпеки, прикордонники.
 
Першою під удар потрапила Холмщина. Антиукраїнський терор розпочався там ще 1942 року. Спершу польські підпільники вбивали політично свідомих українців. А в 1943 році були випадки й масових убивств українців. 
 
Навесні 1944 року антиукраїнський терор на Холмщині перейшов у стадію масового. Село Сагринь стало місцем найбільшого масового вбивства українського цивільного населення в регіоні. Нині на встановленому пам’ятнику викарбувано 660 прізвищ — це ті, які вдалося встановити через більш ніж півстоліття після події. Точна кількість невідома.
 
Інші холмські приклади 1944 року: село Ласків — понад 260 жертв, Бересть — приблизно 270, Шиховичі — понад 130, Верешин — понад 100...
 
Системний терор на Холмщині готував українське населення Закерзоння до того, що воно має покірно забратися геть, коли накажуть.
 
 І коли надійшов наказ?
 
 Згідно з угодою, підписаною 9 вересня 1944 року між урядом УРСР та Польським комітетом національного визволення (теж маріонетковою структурою Москви), мала відбутися так звана "евакуація" українського населення з території Польщі та польських громадян із території УРСР.
 
Перші ешелони з українцями поїхали, починаючи з середини жовтня 1944 року здебільшого з Холмщини.
 
Закінчитися ця "евакуація" мала до 1 лютого 1945 року. Однак у Надсянні, на Західній Бойківщині та на Східній Лемківщині Польщі вдалося позбутись лише мізерної частини українців. Люди не виїжджали, навіть попри брутальні дискримінаційні дії нової влади — непосильні податки, обмеження в отриманні землі під час аграрної реформи, згортання українського шкільництва, знищення Греко-Католицької Церкви. До кінця лютого 1945 року ініціатори визнали, що акція зазнала провалу.
 
І тоді тут також почалися масові вбивства українців, аби поставити решту перед вибором — поїхати або загинути. Важливо, що до них долучилося й антикомуністичне польське підпілля.
 
 У 1945-му першим місцем великої масакри мирних українців у Надсянні стало село Павлокома, так?
 
 Третього березня підрозділ Армії Крайової під командуванням львів’янина, поручника АК Юзефа Бісса (псевдо Вацлав) спільно з озброєними поляками із сусідніх сіл вбили 366 українців. Зганяли їх у церкву, звідки групами конвоювали на цвинтар і там розстрілювали. Три великі ями наповнили тілами убитих. Групу жінок із найменшими дітьми вигнали зі села на схід... Загалом у 1945 — 1946 роках таке коїли в десятках сіл.
 
 І ці масові вбивства дали результат?
 
 Не повністю. Врешті "евакуацію" перевели у примусовий формат — з вересня 1945 року її проводили три спеціально підготовлені дивізії Війська Польського.
 
Упродовж 1944 —  1946, 1948 і 1951 років із Холмщини, Підляшшя, Надсяння, Лемківщини, Західної Бойківщини було вивезено на територію УРСР понад півмільйона українців. Ще понад 140 тисяч українців Закерзоння польська влада депортувала й розпорошила на заході й півночі Польщі під час злочинної акції "Вісла" у 1947 році.
 
Андрій ГАНУС
 
Головні новини за добу — в нашій щоденній розсилці y Telegram

 

Найважливіше

20.07.2019
:
Актуальне
Величезна люстра у центральному холі Українського дому була  свідком багатьох подій. Можливо, пережи

На реконструкцію будівлі впродовж 9 місяців мають намір витратити 300 мільйонів гривень.

20.07
Cтиль життя
Фото pixabay.com

У нашому тексті ви також дізнаєтеся, чим ця інтелектуальна гра корисна для дітей і людей похилого віку.

20.07
Актуальне
Фото з фб-сторінки Діани Марків

“Мені казали, що в момент виголошення вироку син дивився на мене. Але я не могла зустрітися з ним поглядом”.

20.07
показати більше