Кохання наших предків. Як залицялись, зустрічались, сватались давні українці

 
Гадаєте, були дуже сором'язливими у побудові взаємин? Ну, кожен може трактувати їхню поведінку по-своєму. Розповідаємо про кохання наших предків, цікаві й дивні традиції, звичаї й побут.
 
До розмови запрошуємо Оксану Кісь, докторку історичних наук, старшу наукову співробітницю Інституту народознавства НАНУ; Олесю Наумовську, кандидатку філологічних наук, доцентку Інституту філології КНУ ім.Т. Шевченка; Галину Олійник, етнографиню.
 
Початок дівування і парубкування
 
О. Кісь:
 
— У наших предків період дівування та парубкування починався приблизно у 14 —15 років. Молодь збиралася на вечорницях або досвітках. Формальним приводом для зустрічі була дівоча праця. Скажімо, прядіння чи вишивання. Хлопці ж долучались до цього дійства для розваги. Зазвичай місцем збору була хата самотньої жінки, яку дівчата винаймали на весь сезон вечорниць. Вони дбали про освітлення приміщення, продукти для спільної вечері, а також компенсували господині своєрідну орендну плату — "відпрядали", тобто раз на тиждень пряли для неї.
 
У теплу пору року такі зустрічі молоді називались "вулицею", де парубки і дівчата знайомились і женихались.
 
Залицяння
 
— У громадському місці парубок та дівчина могли максимум привітатись одне з одним. Про поцілунки, обійми чи інші любощі не могло бути й мови — це суворо засуджували. У компанії хлопці дозволяли собі більше: виявляли свої залицяння різними жартами, натяками і дуже часто фізичними контактами — хапанням, обмацуванням, задиранням спідниці... Також хлопці на вечорницях часто збиткувалися з дівчат, якщо ті не приділяли їм належної уваги, — могли підпалити куделю, заплутати нитки, зіпсувати пряжу.
 
Місце побачень
 
— На кожному кутку села збирались дівчата переважно одного віку — вони формували свій осередок. Хлопці, які жили на тому ж куті, вважали цей гурт своїм, власним, до якого вони належать. Відтак рідко дозволяли іншим хлопцям гуляти з їхніми дівчатами. Проте були й винятки: наприклад, парубок міг запросити друга з іншого села на "свої вечорниці" та "вгощав" своїми дівчатами. За таких умов дівчина мала лягти з цим запрошеним гостем у ліжко. Дівчата своєю чергою взагалі не мали права піти до іншого гурту.
 
Так, на досвітках молодь також довідувалась про інтимний бік життя. І хоча на вечорницях спільне спання не передбачало жодних  статевих контактів, спільне правило доволі часто порушували. Часто це закінчувалося вагітністю. Історії про покриток — самотніх жінок з дітьми — пов'язують переважно із відвідуванням вечорниць.
 
Критерії вибору пари
 
— Молодь шукала пару або для звичайного зустрічання або ж для одруження. Для першого виду стосунків звертали увагу на веселих, вродливих, здорових і комунікабельних. А якщо ж в особи були серйозніші наміри, маю на увазі створення сім'ї, то тут критерії були іншими.
 
Батьки хлопця насамперед дивились на посаг та статки майбутньої нареченої: що багатша, то краще. Бідна дівчина мала значно менше шансів на заміжжя. Горбату, нерозумну, але багату вели до вінця швидше, ніж красиву, кмітливу, але бідну.
 
Після достатку зважали на те, чи дівчина є вправною господинею. Про це розпитували сусідів і знайомих.
 
Ще одним важливим фактором було здоров'я жінки, оскільки праця у селі вимагала витривалості. Нездорова дівчина опинялася, так би мовити, за межами шлюбного ринку. Звертали увагу також на родовід та славу серед громади.
 
До речі, у батьків нареченого міг бути навіть складений на аркуші паперу "рейтинг наречених". Мовляв, якщо перша у списку відмовиться, підемо до іншої.
 
О. Наумовська:
 
— Ідеальним парубком для сватання був працьовитий, здоровий і небідний хлопець. Чи відповідає потенційний чоловік цим критеріям, можна було зрозуміти на оглядинах — представники з боку нареченої йшли до потенційного жениха оцінювати його статки. Родина нареченого нерідко хитрувала: батьки парубка часто позичали в сусідів худобу, щоби продемонструвати, що він більш-менш заможний. Якщо не було волів чи коней, то позичали навіть самі ярма та збрую і розвішували на стінах: мовляв, худоба є, просто зараз працює в полі.
 
Подарунки
 
О. Кісь: 
 
— Оскільки парубок не мав можливості купувати щось дороге, то подарунком могла бути хустка чи намисто. Дівчата ж могли дарувати вподобаному хлопцю якусь вишиту річ або писанку на Великдень.
 
До речі, вже на початку ХХ століття розкішним подарунком вважалось туалетне мило. У селах зазвичай мились різними настоянками з трав, а запашне мило було важко дістати.
 
Час зустрічання
 
— Період "женихання" міг тривати до року. Дівчата переважно виходили заміж у 16 — 17 років, а хлопці — у 18 — 20. Якщо ж людина до цього часу не брала шлюбу, то зазнавала осуду.
 
 
На фото: Эрнест Контратович, "Весілля", 1968
 
Секс до шлюбу
 
— Мало шансів на одруження мали ті дівчата, які втрачали цноту до шлюбу, навіть, якщо це сталось проти волі самої дівчини. Таке, до слова, ставалося доволі часто. Оскільки рівень обізнаності в інтимному житті був рівний нулю, сама дівчина могла навіть не розуміти, що з нею робить хлопець на копиці сіна чи деінде, при цьому обіцяючи одружитись.
 
Сватання
 
— Чи могла дівчина відмовитись від сватання? Переважно це було неможливо. За давньою українською традицією, якщо до дівчини приходять свати, треба виходити заміж. Можна було відмовитися і винести гарбуза, але це було непопулярною практикою.
 
О. Наумовська:
 
— А бували випадки, коли дівчина сама сваталась до хлопця. І це був безпрограшний варіант: відмовити дівчині, ще й заможній, яка прийшла до хлопця, всілась на піч і сказала, що не піде, доки він її не засватає, було неможливо.
 
Запрошення на весілля
 
Г. Олійник:
 
— Спершу домовлялись про придане, вінчання. Запросини відбувалися того тижня, коли мало відбутися весілля. Наречені ходили на запросини окремо. Дружки і дружби приносили зі собою калачі. Крізь отвір у хлібині дівчата проселяли білу хустку, зав’язували кінці та брали в праву руку. У молодої та старшої дружки було по два калачі. Тоді вони виходили з дому з піснями і йшли просити гостей на свято. Подекуди їхали на возику, зупинялись біля брами й співали.
 
Наречена йшла попереду. Всім, хто йшов назустріч, кланялась, всіх запрошувала. Коли заходила до хати казала: “Просили тато, просили мама і я вас прошу — приходьте до нас на весілля”. Найдорожчим родичам вручали весільну шишку, традиційний у багатьох регіонах України  хлібний весільний виріб. За вручену шишку люди давали гроші, до пояса молодої прив’язували повісмо. 
 
Наречений на запросини одягав чорну смушеву шапку, а дружби — сірі. Молодики мали спеціальні передвесільні атрибути: наприклад, на Гуцульщині хлопці ходили з палицями, до яких прив’язували кольорові хустки. Тож таких парубків було помітно здалеку.
 
До речі, навіть якщо запрошені люди відмовлялися від запрошення і не могли прийти на весілля з певних причин, то все одно обов’язково обдаровували пару.
 
 
На фото: Українське весілля. М.Пимоненко. 1897
 
Передшлюбна вечірка
 
Молодь навіть із сусідніх сіл збиралась на парубоцьку та дівочу забаву. Усю ніч вони мали гостину й забавлялись, як на весіллі.
 
Перша шлюбна ніч
 
О. Кісь:
 
— Чоловік, виконавши свій подружній обов'язок, виносив надвір сорочку або простирадло і демонстрував всім присутнім. Якщо на тканині були сліди крові, то всі раділи і бажали молодій парі щасливого подружнього життя. Якщо ж крові не виявлялося, це була ганьба.
 
О. Наумовська: 
 
— Такий обряд називаався "комора". Дівчину попередньо перевіряли, чи не має із собою гострих предметів, якими може вколоти себе і таким чином забруднити тканину кров'ю. Якщо ж присутні не бачили на простирадлі чи сорочці ознак жіночої цноти, то йшли до матері нареченої, били там увесь посуд, садили її на ліжко, одягали хомут із кінської упряжі на шию і співали сороміцьких пісень.
 
О. Кісь:
 
— Зауважу, що таких вимог моральної чистоти щодо парубка не було — це свідчення подвійних моральних стандартів в українській культурі: сексуальні потреби чоловіків толерували, а таку ж поведінку жінок засуджували і карали.
 
Головні новини за добу — в нашій щоденній розсилці y Telegram 
 
Христина БІЛЯКОВСЬКА, Вікторія ДЕМНИК
 
Здоров'я
Фото depositphotos.com

Цей текст про стандарти майонезу та те, як обрати справді якісний соус.

15.12
Люди і проблеми
Фото надав Тарас Сенів

У селі Соколів Бучацького району місцеві жителі взялися самотужки відновлювати виїзд з села.

15.12
Cтиль життя
Фото depositphotos.com

У деяких регіонах у день весілля молода пов'язувала на шию молодому хустку, і він з нею ходив цілий вечір - це означало, що тепер чоловік належить їй.

14.12
Cпорт
Фото сторінка НОК у facebook

Роман Гладиш каже, що тренується щодня, накручуючи від 50 до 150 кілометрів.

14.12
Подробиці
Фото mvs.gov.ua

Кого підозрюють правоохоронці і чому їхні версії називають непереконливими.

13.12
Політика
Фото Павла Лозинського

Лідер РФ не вперше вдається до погрозливих аналогій: мовляв, на Донбасі може повторитись трагедія, яка сталась у 1995 році в Боснії та Герцеговині. Що відбулось у Сребрениці, яка роль українських миротворців у тих подіях, і як Росія досі не визнає цей злочин геноцидом.

13.12
Судові історії

"Вона сама могла згвалтувавти кого завгодно", - казали свідки зі сторони кривдника.

13.12
Люди і проблеми

26-річнинй та 28-річний хлопці п'ять років судяться з ДМСУ за право отримати паспорт громадянина України. Утім правова колізія не дозволяє наразі цього зробити.

13.12
Подробиці
Фото depositphotos.com

Подробиці перегонів і що означають їхні результати для Європи.

13.12
Cпорт
Фото зі сторінки Андрія Шевченка у facebook

Згідно з оцінкою німецької компанії Transfermarkt, команда Андрія Шевченка випередила лише збірні Туреччини, Уельсу, Швеції, Чехії та Фінляндії

13.12
Подробиці
Статус УБД для добровольців: подробиці нового закону

Який саме механізм надання статусу передбачено новим законом? Та які пільги і соцгарантії отримають добровольці?

13.12
Cтиль життя
Фото Євгенія Кравса

Андрія наші предки вважали покровителем шлюбу, тож саме у ніч з 12 на 13 грудня популярними були ворожіння, пов'язані з заміжжям.

12.12
Подробиці
Фото wikipedia.org

Що саме передбачають затверджені документи і чи готовий їх підписати Дональд Трамп?

12.12
Подробиці

У Києві визначили номінантів антипремії “Це яйце”. Президента України "нагородили" за те, що назвав українських жінок "брендом".

12.12
Подробиці

Медики діагностували отруєння невідомою речовиною. Найімовірніше, це була цикута.

12.12
Історія
Томас Едісон в робочому кабінеті

Навіщо винахідник витратив сотні тисяч доларів для пошуку спеціального сорту бамбуку і якою фразою розпочалася історія звукозапису.

11.12
Подробиці

Убивці курки призначили 5 років позбавлення волі з однорічним іспитовим терміном. Хтось вважає цей вирок надто суворим. Утім зоозахисники та психологи заперечать - які в них аргументи?

11.12
Подробиці
Фото УНІАН

Про резолюцію Генасамблеї ООН, переговори українського уряду із високопосадовцями ЄС у Брюсселі і месидж Майка Помпео Сергію Лаврову.

11.12
Здоров'я

Медики кажуть: зараз у лікарнях дуже багато хворих, які мають хвороби серця і дуже чутливі до перепадів атмосферного тиску.

11.12
Здоров'я
Фото Світлани Русіної

“Мотивація - основний критерій успіху реабілітації”, - каже реабілітолог Микола Вахрамєєв.

10.12
Подробиці
Фото president.gov.ua

Про що домовились лідери Франції, Німеччини, України та РФ.

10.12
Судові історії

На суді вона своєї вини не визнала, але свідки сказали інакше.

10.12
Подробиці
Фото зі сторінки René Thomas у Facebook

Українці Парижа розповідають про перебіг протестів та настрої страйкарів.

09.12
Подробиці
Фото зі сторінки Георгія Ліхтаровіча у Facebook

Президент Білорусі після переговорів з лідером Кремля був небагатослівним, а от громадяни країни не стримувались у своїх протестних гаслах. Подробиці.

09.12
Подробиці
Фото Сабіни Ружицької

Журналістка "Експресу" побувала на танцях для пенсіонерів, аби довідатись, що приваблює стареньких у такій розвазі.

09.12
Cпорт
Фото зі сторінки Валентини Семаль у facebook

Спортсменка розповіла "Експресу" про бій із росіянкою, стипендію 4 тисячі доларів та те, чому задушливий прийом - це набагато краще, ніж больовий.

09.12
Думка
Оксана Півень, докторка біологічних наук

Це знущання і повний жах, - кажуть опоненти науки. А ось що хочу сказати їм у відповідь я.

08.12
Здоров'я
Фото Олі Піліщук

Малюки, які з перших місяців життя пірнають під воду, менше хворіють, краще сплять і мають добре розвинені м'язи, кажуть фахівці.

08.12
показати більше