Чому ви голосуєте чужими картками? Виправдання депутатів, які регулярно порушують закон у Верховній Раді

Ми розпитали депутатів-"кнопкодавів", чому вони порушують закон і чи не соромно їм за це, пише газета "Експрес".
 
За даними Громадського руху “Чесно”, протягом квітня депутати порушили правило персонального голосування 98 разів, а у травні — 133! Таким чином вони майже вдвічі перевищили свій попередній антирекорд, встановлений у березні —  тоді було зафіксовано 72 випадки використання чужих карток.
 
Найчастіше за останні два місяці на "кнопкодавстві" ловили депутатів від "Народного фронту" (81 факт) та "Блоку Петра Порошенка" (64 факти). Зокрема, щонайменше 21 раз до таких дій вдавався Андрій Шинькович (“БПП”), 19 разів —  Хвича Мепарішвілі (“Народний фронт”), 17 разів —  Андрій Іванчук (“Народний фронт”) та 15 разів —   Антон Яценко (“Відродження”).
 
Громадські активісти називають Антона Яценка та Андрія Шиньковича лідерами неособистого голосування у Верховній Раді VIII скликання. За інформацією руху “Чесно”, Яценко голосував за сусіда щонайменше 67 разів, а Шинькович —  40. 
 
Чи пам'ятають парламентарі, що стаття 84 Конституції України і стаття 24 закону “Про статус народного депутата” зобов’язують їх голосувати особисто? І чому вони нехтують цими правилами? Запитуємо в них особисто.
 
“Я голосую за інших нечасто, —  всупереч зафіксованим фактам стверджує рекордсмен із "кнопкодавства" Андрій Шинькович із фракції "БПП". —  Роблю це на прохання колег. І як виняток. Наприклад, коли колега вносить доповнення до законопроекту, бере участь у першому читанні, але на час розгляду документа в другому читанні має важливі справи в окрузі й не може бути присутнім... Чому я не можу проголосувати за нього? Я ж не роблю це проти його волі.
 
Так, я розумію, що це порушення. Але... На мою думку, якби за більшість законів, потрібних країні, не голосували чужими картками, то цих законів узагалі не було б”.
 
Оце так заява!
 
Схожу думку висловив нам у коментарі й Антон Яценко, член депутатської групи "Відродження": "Нас люди обирають для того, щоби парламент працював. У сесійні залі буває 150 депутатів, хоч зареєстровано 300. То що, у такому разі Верховна Рада не повинна працювати?
 
Скажімо, були законопроекти, яких вимагав ЄС для надання Україні безвізового режиму, чи про лікування онкохворих за кордоном. Ці законопроекти не треба було підтримувати? Прикладів можу навести дуже багато. Повірте, тут немає якогось особистого інтересу. Інтерес лише в тому, щоби працювала Верховна Рада та ухвалювала закони”.
 
Ох і розратувало наше запитання щодо “кнопокодавства” Олександра Урбанського із фракції “БПП”. Його шість разів за два місяці зловили на використанні чужих карток. 
 
“Я ходжу на роботу й працюю. Ви питайте тих, хто не ходить на роботу, чому вони так поводяться. Країні потрібні реформи. То що, через несумлінних депутатів, які ігнорують засідання Ради (звісно, є й такі, що пропускають з поважних причин), нам не ухвалювати важливі закони чи що? Не бачу страшного гріха в тому, що голосував за колег. Я працюю, і мені за це не соромно”, —  заявляє Олександр Урбанський.
 
"На жаль, законодавство не передбачає жодних санкцій для парламентарів за “кнопкодавство", —  каже політичний експерт, кандидат філософських наук Валентин Гладких. —  Як на мене, покарання за “кнопкодавство” —  єдиний можливий спосіб припинити цю ганебну практику. Якби депутатів позбавляли мандата за голосування чужими картками (як, до речі, і за прогули), якби притягали до кримінальної відповідальності, повірте, ситуація б різко змінилася. Декілька тижнів — і не було б ні “кнопкодавства”, ні прогулів. Бо безкарність породжує безвідповідальність.
 
Головні новини за добу — в нашій щоденній розсилці y Telegram
 
Наталія ВАСЮНЕЦЬ
 
 

ГОЛОВНІ НОВИНИ

21.11.2018
:
20.11.2018
показати більше