Що приховують люди у мантіях

 
Чи гідні судді своїх посад, перевірили експерти Громадського руху “Чесно”. Вони проаналізували інформацію про всіх 697 суддів, які працюють нині у 25 апеляційних інстанціях країни, і з'ясували: 264 з них (це 36%) не відповідають критеріям доброчесності, пише газета "Експрес".
 
Докладніше — у розмові зі старшим аналітиком кампанії “Чесно” Іваном П'ятаком.
 
— Що стало для вас мірилом оцінювання суддів на доброчесність? 
 
— Ми визначили п'ять головних критеріїв, яким повинен відповідати суддя. Перший — непричетність до корупції або кримінальних правопорушень. Другий — непричетність до ухвалення сумнівних рішень. Третій — відповідність стилю життя задекларованим доходам та прозорість статків. Четвертий  — непричетність до порушення прав людини. І п'ятий — дотримання норм професійної етики.
 
Аналізували інформацію, яка міститься у відкритому доступі, зокрема на сайтах органів державної влади, майнові декларації, декларації доброчесності, декларації родинних зв'язків, суддівські досьє. Водночас вивчали реєстри судових рішень, а також відомості про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності на сайтах Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради правосуддя. Брали до уваги й журналістські розслідування.
 
— Яким критеріям, за результатами вашого дослідження, найчастіше не відповідають судді?
 
— Найчастіше ми виявляли нелогічну розбіжність у їхніх деклараціях про доходи за різні роки. Судді, буває, не декларують ніякого житла. Наприклад, суддя Іванова з Апеляційного суду Дніпропетровської області не задекларувала жодного об'єкта житлової нерухомості. “Забувають” люди в мантіях і про своє майно. Суддя Баглай з Апеляційного суду Чернігівської області не вказав у деклараціях 2013 — 2014 років, що з 2008-го володіє земельною ділянкою площею 6 гектарів.
 
Коли оцінювали суддів за критерієм "причетність до ухвалення сумнівних рішень", брали до уваги політично вмотивовані рішення, а також рішення, ухвалені з порушенням прав людини, що підтвердив Європейський суд з прав людини. Скажімо, зафіксували, що суддя Лашевич з Апеляційного суду Києва свого часу ухвалював політично мотивоване рішення про продовження арешту Юрія Луценка — цей факт визнав Євросуд. Крім того, той же Лашевич у складі колегії змінив запобіжний захід із арешту на домашній арешт "беркутівцю" Олександрові Бєлову, підозрюваному у вбивствах майданівців, після чого той зник...
 
— Які плани у вас надалі? 
 
— Уже проаналізували Верховний Суд України, всі київські суди і перейшли до апеляційної інстанції. Закінчили перевірку загальних апеляційних судів. На черзі — адміністративна та господарська апеляція. Далі перевірятимемо суди першої інстанції. Це найбільша категорія. Тобто формуємо базу про всіх суддів, щоби будь-хто міг з нею ознайомитися.
 
Крім того, як відомо, згідно зі законом “Про судоустрій та статус суддів”, кожен суддя має пройти процедуру кваліфікаційного оцінювання. Ми надсилаємо зібрану інформацію про недоброчесних служителів Феміди до Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). Голосування і виставляння балів суддям у ВККС — таємне. І ми не знаємо, чи саме наша інформація вплинула на зниження балів конкретному судді. Але бачимо, що під час співбесіди, яка відбувається в онлайн-режимі, члени комісії іноді ставлять запитання суддям, посилаючись на інформацію з нашого звернення. Тобто можемо констатувати: наш аналіз беруть до уваги й опрацьовують у ВККС.
 
Наше дослідження підтверджує обгрунтованість недовіри до судової влади і потребу в її радикальному очищенні та припливі туди нової крові — з новим мисленням і новими стандартами поведінки.
 
Головні новини за добу — в нашій щоденній розсилці y Telegram 
 
Наталія ВАСЮНЕЦЬ

ГОЛОВНІ НОВИНИ

18.10.2018
:
показати більше