Служба 112 існує в Україні вже дев’ять років — її запровадили для швидкого реагування на різні звернення під час Євро-2012. Лінія працює цілодобово, є безплатною і щодня приймає тисячі дзвінків.
“Зателефонувавши сюди, особа потрапляє до диспетчерського центру служби екстреної допомоги, яка координує дії поліції, пожежної, швидкої медичної допомоги, аварійної газової служби, рятувальних служб, — каже 40-річний Віталій Туровцев, начальник сектору зв’язків із ЗМІ та роботи з громадськістю ГУ ДСНС України у Львівській області. — Операторів для лінії 112 відбирають серед працівників ДСНС. Вони проходять спеціальні навчання протягом трьох місяців, а потім складають іспити на знання алгоритмів дій у різних аварійних ситуаціях”.
“ХОТІВ ЗВІЛЬНИТИСЬ У ПЕРШИЙ ЖЕ ДЕНЬ!”
Миколі Михасіву — 39. Уже три роки він працює головним диспетчером служби 112.
“Головне в нашій роботі — правильно зрозуміти людину, заспокоїти її, — розповідає Микола Михасів. — Пригадую свій перший робочий день. Це була зима, через погодні умови виникало безліч колапсів. Дзвінків тоді було стільки, що я вже в перший день хотів звільнитись! (Сміється). Утім зібрався з духом і працюю далі!”
50-річна операторка Наталія Скоп працює у службі зі самого її заснування. Жінка стверджує — робота тут дуже стресова.
“Перший серйозний стрес я відчула на третьому чергуванні, — розповідає Наталія. — Надійшов дзвінок про пожежу, але чоловік, який телефонував, не міг чітко назвати вулицю, де палає вогонь. Так буває, що люди з переляку не можуть пояснити, де вони, або говорять нечітко. Тож того разу ми відправили дві бригади на дві співзвучні вулиці, що в різних кінцях міста. На одній із них і була та пожежа”.
31-річний Євген Стасьо, який працює тут два роки, теж називає свою роботу стресовою.
“Іноді руки тремтять, коли спілкуюсь телефоном, — каже він. — Адже я розумію, що від мого рішення залежить, скільки машин приїде на виклик, які саме служби. А від мого вміння заспокоїти та з’ясувати, що та де саме сталося, може залежати чиєсь життя”.
Пан Євген пояснює алгоритм дій оператора служби на прикладі виклику про пожежу. “Передусім я запитую, де саме сталась пожежа, які її масштаби, — каже чоловік. — Далі одразу надсилаю інформацію про це рятувальникам. І пожежна виїжджає на виклик. А я тим часом продовжую з’ясовувати подробиці події, які передаю колегам за допомогою нашого внутрішнього сервера”.
“АЛЛО, Я ЗАСТРЯГ НА СТІНІ БУДИНКУ!”
За словами диспетчерів, іноді на 112 телефонують із дещо дивними запитами. “Якось чоловік розповідав про те, що застряг на стіні будинку, біля вікна третього поверху, — каже Микола. — Ми спочатку думали, що це жарт. Втім не мали права не реагувати. Тож вислали бригаду на місце події. Як з’ясувалося, чоловік був нетверезий. Він посперечався з друзями, що зможе піднятись по стіні на дев’ятий поверх. Доліз лише до третього. Як тільки програв суперечку, друзі пішли. А самотужки злізти звідтіля вже не міг”.
Якось чоловік розповідав про те, що застряг на стіні будинку, біля вікна третього поверху.
“А буває, люди телефонують, аби просто поговорити, бо почуваються самотньо, — розповідає 31-річна Олена Хань, яка працює тут сім років. — Є в нас один друг лінії 112 — хлопчик з дитбудинку Роман. Він уже декілька років регулярно телефонує сюди, знає нас всіх поіменно. Ми ж пояснюємо йому, що маємо багато викликів і мусимо працювати.
А дехто любить “пожартувати”, хибно викликаючи рятувальників. Утім ми не маємо права не реагувати, бо сьогодні хтось жартує, а завтра — дійсно знадобиться допомога. Якщо ж виклик хибний — з жартівниками працює поліція”.
Олена пригадує один із найбільш вражаючих випадків зі своєї практики.
“Декілька років тому зателефонувала жінка, яка говорила напівпошепки, майже нічого не було чути. Я спитала, чи перебуває вона в небезпеці, чи вона не сама. Вона відповіла — так. Ми дочекались моменту, коли вона змогла сказати адресу, й одразу надіслали туди наряд поліції. Виявилося, що з неї знущався чоловік. Жінку врятували”, — каже співробітниця лінії 112.
А найкумеднішим у її практиці був випадок порятунку... грабіжника. “Зловмисник застряг у димарі, намагаючись проникнути в будинок, — каже жінка. — А коли зрозумів, що вибратись не вдасться, зателефонував нам. Його врятували й передали до поліції”.
ПРО УМОВИ ПРАЦІ ТА ЗАРПЛАТУ
Одна робоча зміна тут триває 24 години. Кожні дві години оператори мають 15-хвилинну перерву — графік пауз розписують самотужки так, аби лінія могла працювати безперервно. Зарплата операторів — 11 тисяч гривень.
“За зміну ми приймаємо понад тисячу дзвінків кожен, — каже Віталій Туровцев. — Іноді після роботи голос в операторів сідає, буває, що взагалі не хочеться ні з ким розмовляти. Утім до нового робочого дня мотивація знову з’являється, адже ці люди люблять свою роботу”.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як це — жити у найбільш грозовому місці в Україні
