Марія Фельдман із Сум уже шість років волонтерить: виготовляє і передає на фронт рукавиці та спідню білизну для військових.
“Мені так шкода наших бійців, що просто сили не стає. Я сама пережила війну і знаю, як це страшно. Тож вирішила: допомагатиму нашим воїнам, доки матиму здоров’я”, — розповідає пані Марія.
Пенсіонерка каже, що 40 років пропрацювала на швейній фабриці. “Там навчилася вправно володіти голкою, тому тепер, коли сиджу сама вдома, тішуся, що можу шити для на ших військових”, — додає пані Марія.
Волонтери, які передають вироби бабусі на фронт, розповідають, що бійці дуже цінують таку увагу.
“А якось один військовий попросив нас, щоб до рукавиць ще гумки попришивали, аби ті не губились”, — усміхається Валентина Андріяшева, координаторка Сумського бабського батальйону “Тил”.
У квартирі пані Марії — склад готових виробів і матеріалів для них. Сировину збирають волонтери і сама бабуся. На ватин, який зазвичай використовують для утеплення рукавиць, грошей не вистачає, тому замість нього бабуся застосовує старий верхній одяг — шуби, пальта, куртки. Їх зносять з усього міста.
“Над виробами жінка працює сама — пере матеріал, сушить, заготовляє потрібні для утеплення частини, викроює і тоді сідає за пошиття, — каже пані Валентина. — Вдома у неї звичайна швейна машинка, дуже старенька. Ми хотіли привезти їй новішу, але вона категорично відмовляється”.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також історію про те, як в лабораторіях перевіряють якість магазинних ковбас
