Художник передає свої роботи на благодійні аукціони. За підтримки небайдужих йому вже вдалося зібрати майже мільйон гривень для нашої армії!
Максим отримав травму, яка прикувала його до крісла колісного, понад десять років тому. Щоби знайти нові сенси та якось відволіктись від переживань, почав малювати.
“Я вчився у Житомирі на кухаря-кондитера. 8 січня 2015 року назавжди змінило моє життя. При падінні з батута отримав травму шийного хребця, тому втратив можливість ходити й рухати руками, — каже Максим Калінчук. — Це було страшно, боляче... Не розумів, як жити далі. Коли перебував на реабілітації в одному з центрів, аніматорка Світлана Забара принесла фарби, полотно й запропонувала спробувати себе у малюванні. Погодився, хоча розумів, що спершу вийде щось незрозуміле, смішне, адже пензлик я можу тримати лише зубами. Тож моєю першою роботою була звичайна червона пляма на білому полотні. Назвав її “Кров з носа”. Так все й почалось. Я дуже прагнув творити. Коли повернувся з реабілітації додому, малювати допомагав мені сусід Василь, що має до цього неабиякий хист, і товариш. З часом наловчився все робити самотужки”.
Максим Калінчук любить працювати над пейзажами, портретами, зображати абстракції та квіти. На одну картину витрачає приблизно 100 годин. Усе залежить від її розміру та рівня складності. “Буває, що над роботою працюю й місяцями. Коли бачу результат, вважаю це своєю маленькою перемогою. Крім того, я активно веду соцмережі, використовую для цього планшет і стилус (невеликий пристрій у формі ручки або олівця зі спеціальним наконечником, яким користувач торкається сенсорного дисплея телефона. — Авт.). Опанував все, як кажуть, з нуля”, — зауважує співрозмовник.
За словами митця-волонтера, від початку повномасштабного вторгнення він невтомно допомагає фронту. Спочатку розіграв за донати свою першу картину. Потім намалював іншу, яка стала обкладинкою журналу, а саме полотно поїхало до США на аукціон. Гроші за нього пішли на допомогу сім’ям, які постраждали від війни, та на підтримку ЗСУ. “За цей час вдалось зібрати приблизно мільйон гривень. За них придбали захисникам автомобілі, дрони, комплектуючі, екіпірування”, — з гордістю каже Максим Калінчук.
Нині художник оголосив збір на пікап для воїнів. А щоби заохотити людей донатити, навіть написав пісню. “Найважчою для мене стала картина, присвячена Михайлові Яценку. Він — товариш нашої родини, поліг у 2022 році на фронті, — каже житомирянин. — Портрет Михайла я подарував його мамі. Так, малювати мені досить важко, швидко втомлюється шия, але результат того вартий. Мрію у майбутньому проводити заняття з арттерапії для військових”.
