Село Заздрість на Тернопільщині — мала батьківщина Йосипа Сліпого. Там, де раніше він жив, нині — музейно-меморіальний комплекс “Рідна хата” названий на його честь. Дорога до закладу в ямах. Та його співробітники кажуть — цьогоріч влада обіцяє її відремонтувати.
...Ворота музею прикрашає синьо-жовтий стяг. На обійсті — старенька глиняна хата. “Тут і народився Патріарх. У родині Анастасії Дичковської та Івана Коберницького, — розповідає Данута Іванкович, голова ради представництва Релігійного товариства українців-католиків США “Свята Софія” в Україні.
— А Сліпий — це прізвисько родича, яке потім прикріпилось і до самого Йосифа. Він був восьмою дитиною в сім’ї”.
За словами пані Данути, у документах митрополит називав себе так — Йосиф Коберницький-Дичковський Сліпий. А вже у протоколах щодо нього в роки заслання сказано — Йосиф Сліпий.
“У мемуарах він згадує, шо один з його прадідусів мав глибоко посаджені очі й навислі над ними густі брови. Ймовірно, саме тому його називали Сліпим, — мовить пані Данута. — Є також легенда, що предка цієї родини — козака із війська Мазепи — осліпили московити за те, що воював під Полтавою проти царя. Загалом же можна припустити, що прізвище Сліпий митрополит взяв собі як пам’ять про свій рід, яким пишався”.
В оселі збереглося багато родинних речей. Ось піч, де варили їсти. Веретено, за яким пряла мама Йосифа Сліпого. Скрині на одяг. У кожній кімнаті — родинні ікони в дерев’яних рамах. В одній із кімнат — фіранка, яку вішали над дверима. Вона вишита синьо-червоними кольорами, із зображеннями тризуба. Загалом кімнат тут чотири. А ще є комора.
“Оселя велика, як на ті часи, — каже пані Данута. — Тут батько, який 20 років був війтом, приймав селян”.
На матір лягли хатні клопоти, виховання дітей. “Йосип Сліпий згадував, що вечорами, коли мама пряла, вони сідали біля неї і слухали, як розповідає різні легенди, казки, як читає напам’ять твори Тараса Шевченка”, — каже пані Данута і запрошує до улюбленої кімнати Патріарха.
Неподалік хати — возівня під стріхою та фундаменти господарських споруд, криниця-журавель. Улітку подвір’я тут всіяне квітами.
“Патріарх дуже любив природу, — розповідає пані Данута. — Є спогад, як перед поїздкою на навчання в семінарію він обкопав і полив дві вишні, які сам посадив. А молодшу сестру попросив опікуватися ними. А на засланні у Сибіру збирав гербарій, засушуючи місцеві рослини”.
Поряд з оселею Йосипа Сліпого — сучасна будівля. Тут — меморіальна каплиця-церква, музейні приміщення з експозиціями про життя і діяльність Патріарха.
Також у цих приміщеннях діють благодійні школи — шляхетних панянок, з вивчення англійської, проводять семінари для педагогів та інші навчальні заходи. “Адже Патріарх заповідав: “Полюбіть науку, плекайте і збагачуйте її своєю працею та своїм знанням, будьте її служителями!” — цитує пані Данута.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про новації у законі, які стосуються продавців паїв
