Отець Михайло Греділь — парох парафії Благовіщення Пресвятої Богородиці в місті Городок на Львівщині. 2014 року він одним із перших військових капеланів вирушив на Донбас, щоб опікуватися українськими
воїнами. Сьогодні священник також знімає патріотичне кіно. Крім того, він — засновник та голова молодіжної громадської організації “Апостольська чота”, директор музею “Підпілля УГКЦ” та катехетичної школи імені Петра Вергуна. На сторінках “Експресу” отець Михайло розмірковує над сімома важливими для
християн темами.
СТОСУНКИ В РОДИНІ
— Чимало українських подружжів роз’єднані: подекуди через війну, подекуди через еміграцію. Як їм зберегти стосунки на відстані?
— Коли так стається, що пара змушена бути протягом тривалого часу далеко одне від одного, розпочинається нелегке випробування їхньої любові. Бути на відстані — це важко, але якщо любов між чоловіком та жінкою правдива, то жодні перепони — ні відстань, ні час розлуки — не стануть на заваді міцності стосунків. Тому плекайте любов, навіть на відстані, як тільки це можливо.
— Що заважає багатьом сучасним парам жити мирно, без чвар та гучних скандалів?
— Зазвичай на дорозі подружнього життя трапляються різні перешкоди для миру й злагоди — нездорові амбіції, егоїзм, невміння контролювати емоції, надмірні ревнощі, зради. Проблема сучасних пар у тому, що вони капітулюють перед багатьма спокусами та пороками й просто ставлять крапку в стосунках, забуваючи про єдність, у якій ще зовсім недавно клялись у храмі. Але стосунки вимагають праці над собою, вміння чути одне одного, а не лише себе.
— Нерідко батьки намагаються дати якомога більше порад молодим подружжям — мовляв, вони вже більш досвідчені. Як на це реагувати?
— Я часто говорю молодим людям, які звертаються до мене за настановами, що після шлюбу потрібно продовжувати любити своїх батьків та знаходити для них час, проте жити — обов’язково окремо. Відстань у цьому випадку позбавляє можливості багатьох конфліктів, які виникають, зокрема, через різницю у поглядах поколінь, батьківські ревнощі тощо. При цьому батьків, очевидно, потрібно поважати.
— Гроші — частий камінь спотикання у родинах. На ваш погляд, бюджет подружжя має бути спільним?
— Так, безсумнівно. Адже в подружжі має бути взаємозбагачення — і не тільки духовне, але й матеріальне. Важливо разом набувати щось, примножувати достаток та добробут. І в жодному разі не можна нехтувати особисті потреби одне одного — у спільному бюджеті завжди має бути ніша для кожного окремо.
ЗДОРОВ’Я
— Шанобливе ставлення до свого фізичного здоров’я — те, чого бракує багатьом. Як пояснити, чому дбати про своє тіло — це важливо?
— Здоров’я — це Божий дар, а тому ми повинні наполегливо піклуватись про те, щоб його не погубити. Не можна відкладати турботу про здоров’я на потім — це хибний шлях. Дбати про себе треба від цієї ж миті, адже поки ми живі — варто діяти.
— А що б ви порадили людині, якій довелось прийняти звістку про смертельну хворобу, наприклад, рак?
— Слід розуміти — людина живе на землі не для того, щоб проіснувати якомога довше, а для того, щоб звершити якусь місію. Тому, коли стається так, що хтось із наших близьких чи ми самі дізнаємося про важку недугу, то повинні зберігати жагу до життя, дбати про лікування, а водночас зрозуміти свою місію та робити все, аби втілити її. Не можна провести останні дні в розпачі чи бездіяльності.
— Iноді люди не покладаються на офіційну медицину в лікуванні, але натомість вірять, що їх врятує від хвороби молитва. Чи правильно це?
— Такі люди, хоч і хочуть бути побожними, проте піддаються несвідомому гріху. Адже надмірне уповання на Бога, під час якого ми недбало ставимося до свого здоров’я, належить до смертних гріхів. Водночас це не означає, що варто забувати про молитву та прохання про Божу допомогу.
ЗАЛЕЖНОСТІ
— Що для християнина може стати запорукою того, аби не піддатись будь-якій залежності?
— Будь-яка залежність розпочинається з того, що людина помирає духовно, втрачає самоконтроль. А щира сповідь, дотримання посту та щоденна молитва допоможуть “загартувати” дух, щоб не мати залежностей.
— Найчастіше поняття залежність асоціюють зі спиртним, наркотиками, онлайн-іграми. Втім список залежностей значно більший, чи не так?
— Так. Приміром, нині мало хто говорить про таку проблему, як залежність від їжі, яка призводить до ненаситності, що також є одним із семи смертних гріхів. А напередодні різдвяних свят хотів би наголосити — людина живе не для того, щоб їсти чи пити, а їсть і п’є для того, щоб жити. Коли ж ми нехтуємо це правило, то руйнуємо свій духовний світ. Тож не зациклюйтесь на пишних столах, а пам’ятайте — кожне свято покликане розповісти нам про Божу любов, спасіння людей та надію на краще.
Нині мало хто говорить про таку проблему, як залежність від їжі, яка призводить до ненаситності, що також є одним із семи смертних гріхів.
КОРУПЦІЯ
— Одним із видів корупції, який виник у час пандемії, є купівля довідок про щеплення. Яку оцінку можна дати таким діям?
— Звісно ж, це гріх. Хоч часто можна почути, що такі дії, як купівля фальшивих довідок, — це дрібниці, а тому не варто перейматися. Утім це зовсім не так. Бо кожен (навіть, на перший погляд, маленький) порок отруює нашу душу.
І загалом — я неймовірно критично ставлюся до людей, які породжують корупцію власними вчинками. Адже такі дії — це гріх проти найбільшого дару Божого — свободи вибору. Даючи хабар, ми намагаємося купити волю людини, спонукаючи її зробити те, чого вона, може, насправді й не хотіла.
ЕКОЗВИЧКИ
— Напередодні свят чимало українців ідуть до лісу та рубають ялинку. I не зважають на те, що це незаконно. А дехто ще й рубає масово для продажу. Годі вже й казати про гори сміття на вулицях після новорічних вечірок. Як достукатись до людей, аби виплекати у них обов’язок шанувати довкілля?
— Роблячи шкоду навколишньому середовищу, завжди думайте про те, що так само чинять ще мільярди людей. І щоби врятувати планету, зупинитись має кожен із цих мільярдів. А отже — і ви теж. Мабуть, саме колективізм у гріху можна з легкістю назвати найгіршою ознакою людства. Кожному важливо починати із себе, не чекаючи, поки хтось інший так зробить.
Хочу також наголосити, що коли ми завдаємо шкоди екології, то не тільки забруднюємо все навколо себе, але й чинимо ризик для здоров’я та й навіть життя людей поруч. Тому кожен, хто забруднює та нищить довкілля, стає своєрідним вбивцею уповільненої дії. А це для християнина — просто неприпустимо.
ЛІНЬ
— Отче Михайло, як порадите боротись із лінощами?
— Розповім вам одну історію. Якось монахиня прийшла на духовну бесіду до ченця Порфирія Чучмана. Він нічого не розповідав їй, а лише спитав: чи встаєте ви кожного ранку з будильником? Жінка з цим запитанням повернулась у монастир. Поміркувавши, вона вирішила спробувати перестати прокидатись із будильником і вставати раніше від його дзвінка. Завдяки цьому її життя налагодилось: вона стала встигати більше, зменшилась кількість форсмажорів, які часто виникають через поспіх. Тому я переконаний: боротись із лінощами допоможе самодисципліна. Вона дуже важлива для продуктивного та насиченого життя. Тож не будильник вас має будити до щоденних справ, а ви самі охоче прокидайтеся зранку й побачите, що це позитивно вплине на ваше життя.
І ще одна порада — не відкладайте нинішніх справ на завтра, адже кожен день приносить нам і нові невідкладні справи. Тож якщо відтерміновувати попередні, ви навряд чи встигатимете робити все,
що потрібно.
— А чи варто себе винагороджувати за боротьбу з лінощами?
— Часто за виконані справи люди обіцяють собі покупку якихось корисних речей чи цікавий відпочинок. Зізнаюся, що теж так себе мотивую, адже вважаю це гарним способом боротьби з лінощами.
ЗНЕВІРА
— Нерідко через те, що людині щось не вдається, вона зневірюється. Як не опускати рук у боротьбі з труднощами?
— Я вважаю, що коли ми маємо ціль, але при труднощах на шляху до неї опускаємо руки, то це не є зневірою. Це, на мою думку, також лінь. Не лінуйтесь крокувати до своїх цілей та мрій. А від зневіри як такої врятувати може лише сила віри. Тож плекаймо її щирими молитвами, сповіддю, духовними бесіда-
ми та читанням про життя святих. Не забувайте розгортати і Святе Письмо — там ви знайдете безліч порад та відповідей на свої внутрішні виклики.
І ще одна проста істина: жодну проблему не допоможе вирішити зневіра, смуток чи розпач. Це тільки призведе до погіршення ситуації.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як це — бути стоматологом на передовій
