Христина Гоянюк зі Львова цьогоріч єдиною в Україні написала “Диктант національної єдності” без жодної помилки. Вона стала переможницею серед 16 тисяч учасників! До речі, диктанти єдності пані Христина пише щороку.
— Цей день я чекаю з таким трепетом, наче це мій день народження. Щоб нічого не відволікало, вимикаю всі телефони та інші засоби зв’язку, зачиняю двері — і лише тоді приступаю до диктанту. Спочатку текст пишу на чорновику, потім обов’язково перечитую його вголос, вношу правки та переписую заново, щоб надіслати поштою. Із 20 радіодиктантів приблизно 10 написала без помилок. В інших зробила лише 1 або 2 хиби.
— За освітою ви лікарка-бактеріологиня. Як вам вдалося так добре вивчити українську?
— Мій батько працював у школі вчителем української мови та літератури. Саме він навчив мене писати грамотно. Цьогорічний диктант я присвячую своєму татові. Думаю, там, на небесах, він тішиться за мене та пишається.
Української мови потрібно вчитися все життя. Тож маю багато орфографічних та лексичних словників із нормами нового правопису. А ще збираю вирізки з газети “Експрес”, де є статті про мову. Це допомагає мені стежити за всіма новинками правопису.
— Цьогорічний диктант був ювілейним. Чи видався він складним для вас?
— Текст диктанту мені не дуже сподобався. Було багато слів іншомовного походження. Ювілейний диктант єдності, на мою думку, мав би бути більш патріотичним, присвяченим визначним постатям і подіям в Україні. Ну, але вибрали про Гаррі Поттера...
— А яку літературу ви любите?
— Все життя я дуже багато читаю, у домашній бібліотеці маю приблизно тисячу книг. Люблю українську класику — лірику Ліни Костенко та прозу письменника-фантаста Олеся Бердника.
До речі, поет Микола Вінграновський був моїм першим коханням. Ми познайомились у Бориславі на Львівщині, де проводились дні культури. Цей хлопець уперше мене поцілував... Потім ми зустрічалися, він присвячував мені вірші, писав на клаптиках паперу зізнання у коханні. А одного разу в літаку зустрівся зі стюардесою, з якою і одружився. У нього навіть є вірш “Я сів не в той літак”.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також інтерв'ю із 69-річною моделлю Галиною Бурнишевою
