До вашої уваги — черговий текст рубрики “У монастирі”. Цього разу ми розповідаємо про давню монашу обитель, яку колись охороняв Іван Мазепа та навідував Іван Франко і яка дотепер славиться багатьма чудами. Нині тут живуть 30 монахів та тих, хто хоче ченцем стати. Живуть життям, яке розвіює чимало стереотипів про монастир.
ІСТОРІЯ
Крехівський монастир заснували у 1612 році двоє ченців — Йоіл та Сильвестр. “Вони прийшли з київських земель і поселилися у вирубаній в скелі печері, — розповідає отець Володимир Маланюк, ЧСВВ, настоятель Крехівського монастиря. — За однією з легенд, до ченця Йоіла прийшов сліпий старець Герасим, його водили довколишньою територією, і він палицею вказував, де саме слід спорудити обитель”.
У 1670-х роках навколо монастиря збудували фортечні мури з чотирма високими вежами. Тут люди часто рятувалися від ворожих нападів, зокрема татарів. У 1672 році монастир обороняли козаки під командуванням Івана Мазепи. Ці мури, чотири вежі, на одній із яких — дзвіниця, збереглися дотепер.
“У 1739 році монастир приєднався до Чину святого Василія Великого, — розповідає настоятель. — Слава про Крехівський монастир як потужний культурний і духовний центр ширилася по всій Європі. Згодом сюди приїжджали відомі люди. До прикладу, Іван Франко працював в архіві обителі... Книг тут було так багато, що радянська влада у 1939 році палила бібліотеку три дні поспіль”.
У радянські часи обитель спершу перетворили на піонерський табір, згодом на школу для розумово неповносправних дітей. Отці василіяни до Крехова повернулися 29 серпня 1990 року і відновили монастир.
СВЯТИНІ
Тут зберігаються чудотворна ікона святого Миколая Мирлікійського та Верхратська (Крехівська) чудотворна ікона Пресвятої Богородиці.
“Ікону Миколая, згідно з переказами, принесли у Крехівський монастир із Білої Русі перші послідовники засновника обителі Йоіла”, — каже настоятель.
Історія чудотворного образа Пресвятої Богородиці сягає початку ХIV століття. Він походить із польського містечка Верхрати. З 1682 року тут записують чуда, які ставались за посередництвом ікони. У 1810-му її урочисто перенесли до Крехова.
Фото зі сторінки Патріаршого паломницького центру УГКЦ у фейсбуці.
“Два роки тому ми розмістили у храмі на бічних престолах біля чудотворних ікон подячні книги. Там збираємо свідчення про зцілення та інші чуда”, — розповідає отець Іван Петришак і наводить приклади записів.
“Рівно 13 років тому я дуже сильно молилась Тобі, Крехівська Матір. І Ти подарувала мені сина — Михайла”, — пише Світлана.
“Мої молитви почуто ще з далеких 2004 — 2005 років, — розповідає у книзі Квітка, 19 років. — У мене були проблеми зі слухом. Майже його втратила. Щонеділі ми з батьками приїжджали і молилися за те, щоб я чула. І в 2008 році пішла на операцію. Лікарі казали — це диво, що я не втратила слуху”.
Люди дякують також за щасливе повернення рідних з фронту, зцілення від алкоголізму та інших хвороб.
“Дія святих ікон — це спосіб Божого втручання у життя вірян”, — каже про записи у книзі отець Іван Петришак.
До слова, у подячній книзі люди також залишають свої прохання до Богородиці. “Матір Божа, прошу, щоб закінчилась війна. А ще щоб мама більше не їздила на заробітки”, — пише Марія. “Матінко Божа, допоможи, я дуже хочу, щоб моя мати кинула палити”, — просить Вероніка.
ЖИТТЯ МОНАСТИРЯ
День Отців Василіян у монастирі розпочинається о 6.00. О 6.30 — духовна вправа: монахи всі разом у церкві роздумують над уривком зі Святого Письма чи іншої духовної літератури. Опісля — утреня і Свята Літургія. Окрім того, кожен монах щоденно робить іспит свого сумління. “Згідно з правилами нашого монастиря, короткий іспит сумління — впродовж 10 хвилин — кожен проводить перед обідом, а ввечері — ще один іспит, довший, що триває 15 — 20 хвилин, — каже настоятель. — Під час нього монахи аналізують прожитий день і беруть до уваги свої хиби, які заважають перебувати близько біля Бога. Також кожен робить висновки, аби в майбутньому знати, як діяти краще”.
У Крехівському монастирі є пасіка, поле, де вирощують зернові, картоплю та інші овочі. “Якщо урожай гарний, то вдається повністю запастися овочами на зиму, — розповідає отець Володимир. — Мед, коли викачуємо багато, іноді продаємо”.
А в саду монахи вечорами грають у футбол, волейбол. Є в обителі й спортзал.
Як відомо, саме у Крехівський монастир приходять чоловіки для вишколу до подальшого монашого життя у Чині святого Василія Великого.
З охочими проводять співбесіди. Їм потрібно подати в монастир довідки про склад сім’ї та стан здоров’я, характеристику від пароха церкви, яку відвідують, і свідоцтво чи диплом про освіту. “У нашій обителі є таке правило: не приймаємо у монахи тих, хто має хворих одиноких батьків, які потребують догляду, — каже отець Володимир. — Адже допомога батькам — обов’язок дітей”.
Вишкіл триває майже два роки. Дев’ять місяців чоловіки перебувають у монастирі як кандидати. Якщо й надалі хочуть бути монахами, то подають письмове прохання настоятелю і переходять у статус новиків. Їм видають монаший одяг, але до складання обітниць готуються ще впродовж року.
Кандидатам і новикам не дозволяють упродовж тижня користуватися мобільними. Лише в неділю можна взяти до рук телефон, щоб поспілкуватися з батьками. “Ті, хто вже став ченцем, пройшовши через таке випробування, запевняють, що воно корисне для духовного розвитку”, — каже отець Володимир.
Кандидатам і новикам не дозволяють упродовж тижня користуватися мобільними. Лише в неділю можна взяти до рук телефон, щоб поспілкуватися з батьками.
Отець Володимир розповідає про ще одну цікаву традицію монастиря — на різдвяні свята відвідувати монаші спільноти у сусідніх обителях. Є серед монахів-колядників і музиканти — гітаристи, акордеоністи, скрипалі. “За коляду нам завжди віддячують: іноді солодощами, іноді дають грошові пожертви на монастир, — каже настоятель. — Кілька років тому у нашого монаха важко захворіла мама. Брати заколядовані кошти віддали їй на лікування”.
ЛЮДИ КРЕХІВСЬКОЇ ОБИТЕЛІ
У Крехові живе 74-річний ієромонах Василь Мендрунь — в УГКЦ він ще з часів підпілля Церкви. Ієромонах у 50 років почав писати поезію та прозу, згодом створив літературну студію. Загалом видав 12 поетичних і три прозові книжки, разом із товаришем-композитором створив 13 альбомів пісень.
41-літній настоятель монастиря отець Володимир став ченцем у 24 роки.
“Після школи я вступив у Вище художнє професійне училище в Івано-Франківську, де вчився виготовляти художні меблі, — розповідає про себе настоятель. — Любив малювати, працювати в майстерні. Згодом навчався в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу.
На останньому курсі університету відчув покликання до духовного життя. Свій вибір завдячую бабусі, яка змалку вчила молитися, прищеплювала любов до Бога”.
Біля монастиря є клумби, сад з липовою алеєю, виноградом і різними фруктовими деревами. Усе це вже майже 20 років доглядає брат Назарій, який перейняв досвід в іншого монаха, що мав освіту ландшафтного дизайнера. У саду пасічникує брат Домінік. Він сам навчився цього ремесла.
А ще монахи Крехова активно освоюють інтернет. Зокрема, 20-річний брат Єремія адмініструє сторінки Крехівського монастиря у соцмережах. Розміщує трансляції богослужінь.
“Ми вважаємо важливим, аби Церква була присутня у соцмережах, тому монахи самі вчаться працювати в них. А ще — фотографувати, монтувати відео”, — каже отець Володимир.
ДЕ ЗУПИНИТИСЯ ПАЛОМНИКОВІ?
Біля монастиря є гостинний дім, де можна заночувати або ж залишитися на кілька днів для усамітнення й молитви. Кожен самостійно визначає, яку суму пожертви за проживання може залишити. Якщо у людини — фінансова скрута, то грошей з неї не візьмуть, кажуть у монастирі. Втім вона може віддячити допомогою монахам у побутових справах.
Цінні поради від настоятеля
Отець Володимир Маланюк, ЧСВВ
Фото надане настоятелем
* У часі війни та пандемії ще більше довіряйте Богу.
* У сучасному суспільстві переважає егоїзм. Замість допомогти ближньому, люди відвертаються від нього. Любіть ближніх. Не замикайтеся на собі.
* Пам’ятаймо: зміни на краще слід починати із себе, подаючи добрий приклад іншим. Робіть добро!
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про життя і головні принципи сучасних черниць
