Цьогоріч переможцем української “Нобелівської премії для вчителів” став 31-річний Артур Пройдаков — викладач української мови та літератури приватної школи Києва. Він вчить дітей солов’їної за допомогою мемів, Тік-Току і пісень “Скрябіна”. “Експрес” поспілкувався з найкращим педагогом.
— Я народився в російськомовній сім’ї у місті Стаханові, що на Луганщині. Змалку захоплювався українською літературою. Спочатку читав класичні твори, а згодом велике враження на мене справила творчість Сергія Жадана, Юрія Іздрика, Юрія Андруховича.
У 2007 році вступив в університет Луганська на спеціальність вчителя української мови та літератури. Мав нагоду працювати у дитячому таборі “Артек” у Криму. Дуже мені сподобалася робота з дітьми! Тоді остаточно зрозумів, що обрав правильний фах. До 2014 року я працював у Стаханівському педколеджі, але з початком війни переді мною постав вибір: або залишитися там і працювати на тимчасово окупованій території, або переїхати за лінію розмежування. Зрештою я перебрався до міста Ромни, що на Сумщині, а згодом — до Києва.
— Як відбуваються ваші уроки?
— Часто готую презентації, в яких використовую меми, цікаві картинки, відео. Також намагаюся на уроках застосовувати різні види навчальної діяльності, максимально перемикати увагу учнів. Наприклад, спочатку 5 хвилин ми розбираємо одне завдання, потім стільки ж часу робимо мінітест, у наступні 5 хвилин працюємо в групах, а наприкінці переглядаємо відео тривалістю до 5 хвилин. Така методика є дієвою, адже сучасне покоління має “кліпове мислення” (здатність вбирати інформацію через короткі яскраві образи. — Авт.).
Намагаюся на уроках застосовувати різні види навчальної діяльності, максимально перемикати увагу учнів.
— У відеовізитці на премію Global Teacher Prize Ukraine ви зазначили, що кожна тема, яку вчитель обговорює з учнями, має виходити за межі шкільного середовища. Що маєте на увазі?
— Наприклад, зазвичай інформація про лексичні помилки подається у формі таблиці, де вказано правильні й неправильні варіанти слововживання. Доволі нудно, чи не так? Я ж пропоную учням самим знайти помилки у зовнішній рекламі, меню закладів харчування, промовах політиків та інших публічних осіб. Це їм доводить, що для того, аби правильно розпоряджатися мовою, треба знати її правила.
— Який має бути вчитель для сучасних дітей?
— Прогресивним, гнучким, креативним, відкритим до змін, стресостійким. Слід постійно прагнути до самовдосконалення.
— Чи відрізняються діти в різних регіонах України?
— Немає глобальних відмінностей. Всі хочуть, щоб навчання було цікавим і веселим. Ніхто не любить домашніх завдань і контрольних робіт (усміхається).
— Чи достатній рівень заробітної плати вчителя?
— Середня зарплата вчителя не набагато перевищує прожитковий мінімум. Не думаю, що цього достатньо для комфортного життя педагога і підвищення кваліфікації. Переконаний, що в нашому суспільстві вчителеві повинні забезпечувати вищий рівень фінансового заохочення, він має бути більше шанованим.
— На що витратите свій приз — 300 тисяч гривень?
— Мені б дуже хотілося організовувати маленькі освітні подорожі по Україні. Щоб діти з одного регіону могли їхати в інший. До нього я б хотів також залучити дітей з Донбасу.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як українці заробляють на фінських фермах