Фінляндія розташована у Північній Європі. Її столиця Гельсінкі — за понад 1400 кілометрів від Києва. У Фінляндії близько п’яти з половиною мільйонів населення, вона вважається найменш населеною країною ЄС. Її економіка стабільна, розвиваються як індустріальна, так і аграрна сфери. Втім у другій — країні бракує фахівців.
Оскільки в багатьох галузях сільського господарства Фінляндія відчуває нестачу робочих рук, то саме у цій сфері і задіяно чимало заробітчан з різних країн світу. Українців — також чимало. Щорічно Фінляндія приймає від 12 до 15 тисяч трудових мігрантів з нашої країни. Про умови роботи там — з перших уст.
“МІНІМУМ 8,75 ЄВРО ЗА ГОДИНУ РОБОТИ”
“Вперше на сезонні заробітки до Фінляндії я поїхала ще у 2012 році, — розповідає 30-річна Ксанія Аксанія родом із Запоріжжя, яка працює в місті Котка. — Для працевлаштування знайомі порадили звернутися до агентства, яке допомагає заробітчанам. Воно підшукало місце роботи на ягідній фермі, допомогло з документами. За це я заплатила компанії 200 євро”.
Відтоді Ксанія їздить на такі заробітки щороку. “За час праці у Фінляндії я вивчила їхню мову, і тепер сама шукаю собі роботу”, — каже вона.
Ксанія Аксанія під час збору ягід на фінській фермі.
Скільки ж платять українцям, які збирають у Фінляндії ягоди? “Мінімальна зарплата, яку мають отримувати заробітчани у цій країні, не може бути нижчою як 8,75 євро за годину роботи, — каже Ксанія. — Багато фірм, що допомагають із пошуком роботи, обіцяють зарплату 10 — 12 євро за годину, але такі ставки можуть мати лише громадяни Фінляндії”.
Торік знайомі заробітчани порадили Ксанії звернутися на підприємство, яке спеціалізується на вирощуванні квітів та зелені.
“Тепер я працюю в теплицях. Система висаджування, поливання та обробітку рослин тут автоматизована, тому навчитися всього було неважко. Робочий день триває 8 годин”, — каже Ксанія.
Перевагою заробітків у Фінляндії вона називає привітність роботодавців. “Також, як правило, підприємства надають житло заробітчанам, — розповідає. — Я мешкаю в такому будинку з іншими заробітчанами. Кожен має окрему кімнату, душ та санвузол, а кухня — спільна”.
А от недоліком, за словами Ксанії, можна назвати складнощі з громадським транспортом, який курсує вкрай рідко. “Майже всі фіни мають авто. Я ж користуюся велосипедом”, — уточнює вона.
“РОБОТОДАВЕЦЬ ЗУСТРІВ МЕНЕ З УКРАЇНСЬКИМ ПРАПОРОМ”
38-річний Роман Попов із Харкова уперше на заробітки до цієї країни поїхав у 2017 році. “Все, що мені потрібно було з документів, — запрошення від роботодавця, біометричний паспорт і страховка на три місяці. А що я влаштовувався на підробіток через агентство, то вони подбали про те, аби сторона, яка приймає, вислала для мене запрошення фінською та англійською мовами. Цей документ я показував прикордонникам. І страховку мені оформляла компанія-посередник. За її послуги заплатив 195 євро”.
Роман також спершу влаштувався на збір ягід. “Пригадую, коли ми приїхали на ферму, вийшов господар з українським прапором і сказав: “I love Ukraine!” — розповідає він.
Чоловік каже: Фінляндія — країна з високими цінами. “Заробітчани переважно купують їжу в масмаркетах, адже у вечірні години там діють 50 — 60-відсоткові знижки на продукти, у яких добігає термін придатності. Якщо економити, то можна харчуватися за 200 євро на місяць, — каже він. — До речі, пачка сигарет коштує 8 євро (240 гривень), а півлітрова пляшка горілки — 20 євро (понад 600 гривень).
“ТУТ НЕ ЗМУШУЮТЬ ПРАЦЮВАТИ ПОНАД НОРМУ”
44-річна Наталія Ольшів з Чернігівщини також працює у Фінляндії сезонно. “Мені допомогла знайома, яка працювала тут, — каже вона. — Знадобилися біометричний паспорт і трудовий сертифікат, який оформила власниця ферми (його вартість — 75 євро) і надіслала мені на електронну пошту. Там були мої особисті дані, адреса роботодавця, строки дії сертифіката, дата видачі тощо”.
За місяць у Фінляндії Наталія Ольшів заробила 2000 євро.
Цьогоріч влітку Наталія збирала у Фінляндії полуниці, а коли закінчився сезон, їй запропонували залишитися ще на збір лохини. “Працювали ми від 6.00 до 12.00 з перервами по 15 хвилин що дві години, — каже вона. — Ввечері після 18.00 виходили на роботу вдруге. Загалом це 8 робочих годин, понаднормово працювати нас не змушували”.
Наталія додає — нещодавно роботодавиця попередила підлеглих: надалі для працевлаштування у Фінляндії буде потрібен ковід-сертифікат. “Тож варто щепитися”, — каже жінка.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також текст про нову хвилю еміграції
