Тарас Тополя, фронтмен гурту “Антитіла”:
— У мене троє дітей, і це потрійна радість, але водночас потрійна відповідальність. Важко й виокремити щось одне із щасливих моментів з дітьми, адже сама їхня присутність робить мене веселішим та якимось більш живим. Інколи думав: хочу тиші, страшенно хочу тиші. Але коли діти з дружиною кудись ішли, я наче залишався в порожнечі.
Важким був час, коли у нас народилася третя дитина — перша донька. Тоді ми хвилювалися, щоб хлопці не відчували конкуренції, не думали, що ми більше любимо маленьку сестричку, ніж їх. Та нам навіть не довелося про це з ними говорити. Просто Олена (співачка Альоша. — Авт.) на самому початку була з донею, а я опікувався синами. Вони за іграми, казками та піснями, певно, і не зауважили, що вдома щось змінилося. (Сміється).
Олександр Ярмола, музикант, засновник рокгурту “Гайдамаки”:
— Вперше я став татом у 31. Тоді здавалося, що знав про батьківство все. Утім лише коли у 51 став татом удруге, зрозумів по-справжньому, що таке батьківство. Адже коли народилась перша дитина, були живі всі бабусі-дідусі, вони взяли на себе частину обов’язків із виховання дитини. Вдруге все було по-іншому.
Найбільші моменти радості у батьківстві — це перші кроки дитини, перша поїздка на велосипеді, її вступ до університету... Ну а найважче пережити підлітковий період, коли батьки з друзів перетворюються на ворогів, коли дитина починає жити своїм життям і вже не приходить до тебе за порадами.
Володимир Горянський, актор театру та кіно:
— Бути татом — це дуже тепле відчуття. Народження, перші кроки, слова, сміх, обійми, пустощі... Росте твоя дитина, а ти наче ростеш разом із нею. У батьківстві є багато приємних моментів, бо з віком ти втрачаєш цікавість, рухливість та інші прекрасні дитячі риси.
А коли маєш дитину, Бог дає тобі шанс ще раз побути дитиною, поводитися час від часу так, наче тобі завтра теж треба йти в школу, а не на зйомки. Найважчим у нас із дитиною був, напевно, час розлучення, коли донька лишилася з мамою. Ми підтримували максимально добрі стосунки. Це допомагало не травмувати доньку.
Павло Дворський, співак:
— Я маю двох синів, і, може, це трохи чванькувато, але для мене — справжнє щастя, що мої діти роблять те саме, що й тато, — співають. Нині розумію, що левова частка виховання дітей була на моїй дружині. Вона чудова мати і завжди створювала вдома неймовірну атмосферу. За це, як і за синів, я їй дуже вдячний.
Ігор Кондратюк, музичний продюсер та телеведучий:
— У мене троє чудових дітей. Нечасто говорю про них на публічних майданчиках, бо вважаю, що сім’я — це фортеця. А хто ж відчинятиме ворота фортеці? Але скажу, що стати батьком був готовий віддавна, адже ще в дитинстві наглядав за молодшим братом, тому залишатися наодинці з малечею не боявся.
У нас міцна та дружна родина. Я завжди старався донести дітям, що треба всім ділитися з сім’єю. І мова не лише про іграшки чи гаджети, але й про переживання та думки. Щасливих моментів, як і важких, було багато, але нині, коли діти виросли, я пам’ятаю лише ту радість, яку вони мені дали.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як виготовляють та за скільки продають цимбали
