Від початку повномасштабного вторгнення тамтешні волонтери вже відправили військовим понад 20 тисяч “димовух”.
“Маскувальні димові шашки використовують, щоб під завісою диму витягнути поранених з поля бою, непомітно переміщатись, створити ефект підбитої техніки та дезорієнтувати ворога. Найбільше запитів на них надходить від навчальних частин та бригад зі Сходу, — ділиться волонтер Леонід Руденко. — А нещодавно про таке маскування попросили бійці, які тепер у Курській області. У нашій країні нема масового виробництва димових шашок. Так, є старі запаси, але їх обмаль”.
Ідею щодо виробництва шашок, ділиться волонтер, почерпнули в мережі. Для “начинки” потрібні цукрова пудра, селітра і суміш парафіну.
“Використовуємо тубуси від стрейч-плівки. Розрізаємо їх на три частини. Розтоплюємо парафін. Тоді засипаємо всередину тубуса суміш з парафіну, цукру та селітри. Попередньо її перемішуємо за допомогою будівельного міксера. Тоді робимо отвори для гніту, вставляємо шнурівки. Запалив шнурівку — і три хвилини диму гарантовано. Нашій “димовусі” навіть дощ не страшний, — зауважує Леонід Руденко. — Коли все готово, прикрашаємо вироби фірмовою печаткою, вишиванкою та віршем, який написала мама загиблого воїна Олександра Бевза з нашого міста. Є там такі рядки: “Герої не вмирають, вони нас захищають. Вони за нас на небі. За них ми на землі”. Собівартість виробництва однієї димової шашки — приблизно 100 гривень. За тиждень четверо волонтерів можуть зробити 250 таких шашок. З початку великої війни ми вже виготовили їх 20 тисяч. Відправляємо вироби поштою або передаємо через бійців, які приїжджають у відпустку. Радіємо, що своєю роботою приносимо користь армії. Це мотивує працювати далі”.
