ЄС знизив граничну ціну російської нафти із 60 до 47,6 долара за барель. Рішення, ухвалене в межах 18-го пакета санкцій проти РФ, набуло чинності на початку вересня і має на меті зменшити доходи Кремля, які йдуть на фінансування війни. До обмежень також приєдналися Велика Британія, Канада і Норвегія. Наскільки болючим може бути зниження стелі цін для країни-агресорки?
— Ціна 47,6 долара за барель критична для Москви, — пояснює експерт Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат економічних наук Іван Ус. — Але як працює стеля цін? Багато хто вважає, що тепер Росія продаватиме нафту по 47,6 долара. Ні. Стеля цін означає, що ЄС, Велика Британія, Канада й Норвегія не купуватимуть нафту по ціні, що перевищує 47,6 долара, і не надаватимуть Росії для таких операцій логістичних та страхових послуг. Щоправда, Москва може обійтися без послуг європейських компаній і продавати нафту Китаю, Індії та іншим країнам Глобального Півдня. До слова, у 2024 році РФ експортувала вуглеводнів на 253 мільярди доларів. Найбільше — до Китаю (на $95 мільярдів), Індії ($57 мільярдів), Туреччини ($32 мільярди). Тому важливо, аби і США запровадили вторинні санкції для країн, які торгують з РФ. Тоді Китай та Індія зрозуміють, що краще залишити собі ринки США та ЄС, ніж бути у хороших відносинах із РФ і мати величезні збитки.
— Стеля цін на нафту існувала й раніше (з грудня 2022 року було встановлено ліміт на рівні 60 доларів. — Авт.), — зазначає президент Центру глобалістики “Стратегія XXI” Михайло Гончар. — Але постає питання: хто може контролювати ціну? Компанії, які укладають контракт із російським постачальником нафти, не оприлюднюють вартості контракту — це комерційна таємниця. А якщо ви не знаєте реальної ціни, то як можете контролювати, перевищено чи не перевищено стелю?
Це рішення ЄС мало би вплив, якби торгівля відбувалася прозоро, тобто якби компанії купували російську нафту на біржі. Але цього не було у кращі часи і тим паче не буде тепер, коли Росія вигадує обхідні схеми для транспортування та продажу нафти. Тож ефект від санкцій ЄС буде близький до нуля.
— А за яких умов Росія могла б втратити левову частку своїх доходів від продажу нафти?
● М. Гончар:
— Вплив на бюджет війни і на бюджет РФ загалом має зниження ціни нафти, яке спостерігаємо зі середини січня минулого року. У червні через ізраїльсько-іранську кризу було деяке підвищення, але зовсім не те, про яке мріяли у Кремлі. З вересня, як бачимо, ціна поступово рухається донизу. Наразі ж головна і найдієвіша санкція, яка впливає на РФ, — це наші удари по російських нафтопереробних заводах. Москва змушена продавати більше сирої нафти із дисконтом, оскільки не спроможна її переробити.
Росія може мати серйозні проблеми із фінансуванням війни у разі, якщо нафта коштуватиме 30 доларів за барель. Та й 40 — 50 доларів — непоганий варіант. Але така низька ціна має триматися не декілька днів чи тижнів, а декілька місяців, а ще краще — рік. Тоді це може призвести до колапсу російської економіки.
