“Ми повінчались саме цього дня, бо хотіли воювати не лише за рідну державу, а й за нашу Богом благословенну сім’ю, — каже Ярина. — Ми скріпили наш союз і дали обіцянку, що будемо боротися одне за одного. На вході до храму нам воркували голуби, а на виході ми чули сирени повітряної оборони...”
Закохані познайомились 2 жовтня 2019 року на мітингу проти “формули Штайнмаєра”. “Ще й так символічно — на Майдані Незалежності, — усміхається дівчина. — Ми просто зустрілися поглядами. Святослав привітався, запитав, як мене звати. Я відповіла. Він на мене так дивно глянув — як виявилося, його мама теж Ярина, хоч це не дуже популярне ім’я”.
Ярина каже, що Святослав скорив її своєю рішучістю, щирістю, патріотизмом. “За місяць ми стали зустрічатись. А 23 лютого 2021 року коханий зробив мені пропозицію. Пізнього вечора ми працювали над одним проектом (я — аналітикиня, а Святослав — програміст), обоє дуже втомились. Аж раптом коханий каже: “Виходь за мене”. Я спершу подумала, що це жарт. Але ні! Я відповіла згодою!”
Пара стала готуватися до весілля. “Спочатку планували на 8 травня 2022 року, бо в нашій родині давно склалася сімейна традиція — брати шлюб у другу неділю після Великодня. Але потім перенесли на два дні, на 6 травня — на свято Юрія. Вже й ресторан замовили... Але війна, як бачите, розпорядилась інакше”, — констатує Ярина.
Як тільки Путін розпочав широкомасштабну війну в Україні, Ярина і Святослав вирішили негайно взяти шлюб. “Організували церемонію оперативно, — каже дівчина. — Я була у народному строї, моїй вишиванці — близько ста років. Святослав теж був у вишитій сорочці. А ось обручки не змогли купити, усі магазини на той час уже були зачинені. Тож ми взяли наші мідні персні із заручин. На церемонію запросили багатьох дорогих людей, але через ситуацію в країні не всі змогли приїхати. Свідками стали наш друг й чоловікова сестричка Соломійка, якій 9 років”.
Повінчали молодят у Трьохсвятительському храмі. А вже ввечері вони пішли записуватися в лави територіальної оборони.
“Сидіти вдома і здригатись від обстрілів ми не хотіли, — пояснює їхній вибір Ярина. — У теробороні Святославу дали зброю і доручили виконувати бойові завдання. А мене зобов’язали допомагати на кухні. Я справно виконую своє завдання. І молюся, аби чоловік був живий та здоровий! Як і його побратими”.
Ярина та Святослав діляться своєю мрією: як тільки переможемо у війні, пара справить справжнє українське весілля на березі Дніпра. І нарешті під мирним небом!
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, що загрожує вищому керівництву держави-агресорки
