Ще у 1993-му Бірки визнали найбагатодітнішим селом в Україні. Лише за один рік звання “Мати-героїня” там отримали 42 жінки, які народили й виховали понад десять дітей. І нині, попри війну, лелека не оминає оселі бірчан.
“Наше село справді унікальне. І, до речі, у 1980 році було занесене в реєстр ЮНЕСКО як найбагатодітніше в Європі. Можливо, потрапило б і до Книги рекордів Гіннесса, але цьому, на мою думку, завадила “залізна завіса”. Колись у нас були родини з 15-ма і 17-ма дітьми. Нині сім’ї вже не такі великі, але й не маленькі”, — розповідає староста села Світлана Костючик. За її словами, сьогодні у Бірках мешкає понад 190 матерів, які народили п’ятеро і більше дітей і носять звання “Мати-героїня”. А 58 сімей виховують троє й більше діток і мають статус багатодітних.
“До прикладу, Катерина Сергійчук, якій зараз 81 рік, народила десять дітей. Щоправда, один хлопчик помер немовлям. Жінка отримала весь комплект нагород — від ордена Материнської слави III ступеня до найпочеснішого — “Мати-героїня”. Ще одна наша односельчанка, Надія Божко, має семеро дітей і також нагороджена орденом, — додає Світлана Костючик. — Вона вже вдова. Двоє синів пані Надії воюють на передовій. Тому всіляко підтримуємо її та інших земляків, допомагаємо фронту й мріємо про одне — перемогу і повернення наших воїнів додому здоровими й живими”.
У Бірках працюють амбулаторія, аптека, 11 магазинів, дитсадок та школа. Ніна Губарик, завідувачка місцевого дитячого садочка, вважає: село розвивається завдяки тому, що молодь звідси не виїжджає.
“Якщо залишаються старі хати від родичів, то їх перебудовують. Люди у нас неледачі в усіх сенсах цього слова, — усміхається співрозмовниця. — З початку цього року в Бірках народилося семеро немовлят, понад 20 жінок — при надії. Я вже 30 років працюю у садочку й можу запевнити: у нас ніколи не було недобору. Тепер дошкільний заклад відвідує 42 дитини, маємо дві повноцінні групи. Тоді як 16 заяв не могли задовільнити, бо просто нема місць”.
