Вони постійно насторожі й активуються, щойно нам загрожує інфекція чи новоутвір, або ж коли оговтуємося від хвороб і травм. Різні типи імунних клітин (за підрахунками вчених, в організмі їх до 1,8 трильйона) — це і є наша внутрішня ідеально організована територіальна оборона. Проте часом і ця армія бездоганних бійців програє битву. Напередодні Всесвітнього дня імунітету, який припадає на 1 березня, з’ясовуємо, що найбільше йому шкодить і як зробити так, щоб він працював, як швейцарський годинник.
— Чи правда, що один із найбільших ворогів імунної системи — стрес?
— Так, але є два види стресу, — пояснює Віктор Досенко, патофізіолог та генетик, доктор медичних наук. — При гострому стресовому стані організм мобілізує всі сили на боротьбу й починає виробляти гормони адреналін і глюкортикоїди. Вони надають енергії у критичній ситуації.
Зовсім інша річ — хронічний стрес. Постійне підвищення адреналіну (це імуностимулятор) і кортизолу (імунодепресант) може призвести до пригнічення активності імунної системи. Через це ми стаємо беззахисними і перед інфекціями, і перед аутоімунною агресією (стан, коли власна імунна система атакує клітини організму). Організм стає вразливим і до новоутворів, адже імунітет вчасно не розпізнає їх: клітини, які за це відповідають, убив кортизол.
Крім того, на бактеріях існують рецептори до адреналіну. Вони визначають, чи на всіх вистачить їжі. Ці рецептори активуються гормоном стресу, так мікроорганізми отримують стимул для поділу, рухливості, інвазії. Отже, наше тіло піддається сильнішій інфекційній загрозі.
— Наскільки впливає на імунітет те, що ми їмо?
— Тут діє принцип: найкорисніша — це їжа, багата на клітковину, тобто нерафіновані фрукти, овочі й цільнозернові продукти. Еволюційно виправданий раціон для людини — лише 5 відсотків тваринної їжі і аж 95 — рослинної. Бо саме клітковина є поживою для здорової мікрофлори, яка постійно живе в кишківнику і діє як бар’єр проти патогенів, “тренує” імунітет та бере участь у виробленні антитіл. Дисбаланс кишкового мікробіому призводить до зниження захисних функцій.
— Чи правда, що з усіх інфекцій найбільш агресивно по імунітету б’ють віруси?
— Специфіка вірусів у тому, що вони здатні не тільки провокувати хворобу, але й атакувати захисні механізми організму, виснажуючи їх або ховаючись від них, — додає Ольга Чудінова, лікарка-епідеміологиня. — Віруси постійно мутують, змінюючи свої антигени, через що імунна система не завжди впізнає їх при повторному інфікуванні. Також вони можуть ховатися всередині клітин “хазяїна”, стаючи недоступними для антитіл. Та найгірше, що деякі віруси знищують імунні клітини, роблячи організм беззахисним перед іншими інфекціями протягом тривалого часу. Такий вплив на імунну систему чинить, зокрема, вірус кору. Він призводить до так званої імунної амнезії, коли захисна система “забуває” те, чого вже навчилася. Ось чому лікарі наполягають на вакцинації від кору як дітей, так і дорослих (нещеплених або таких, у яких антитіла від цієї хвороби вже відсутні).
— Як зрозуміти, що імунітет ослаблений?
— Перша ознака — постійна втома. А ще збільшені лімфатичні вузли, поява незрозумілих висипань і прищів на тілі, грибкові хвороби, регулярно підвищена температура.
— Як можна підсилити свій імунітет? Чи корисно тепер, на початку весни, вживати вітаміни D і С? Чи, можливо, потрібні імуностимулятори, яких в аптеках, як кажуть, до вибору й до кольору?
— Імунна система у більшості випадків здатна до повної саморегуляції, самовідновлення, — зауважує Марта Ломіковська, лікарка-алергологиня, імунологиня. — Найкращий спосіб її зміцнити — регулярні повноцінний сон, раціональне харчування, помірні фізичні навантаження. Імуностимулятори, якщо їх вживати всліпу, без обстеження, можуть зашкодити. Так само не радила б ковтати без консультації з лікарем аптечний вітамін D, хоча він справді зміцнює імунну систему, а рано навесні його більшості з нас бракує. Частіше виходьте надвір, особливо вранці, дозвольте ніжним сонячним променям торкатися вашої шкіри. Аскорбінова кислота теж потрібна, але найкраще її споживати в натуральній формі — з яблуками, цибулею, капустою (а особливо квашеною, в якій вітамін С добре зберігається з осені до весни).
● В. Досенко:
— А щодо стресу, то не забуваймо: правильна реакція на нього — це скорочення м’язів. Якщо людина не відповіла на стрес фізичною активністю, вона отримає лише негатив. Поприсідати, попідтягуватися, швидко пройтися — і стрес буде “відпрацьовано”. Під час скорочень скелетних м’язів продукуються біологічно активні речовини міокіни. Вони регулюють імунну систему, зміцнюють її. Неспроста є вираз — “рух — це життя”.
