Таке рішення Міжурядовий комітет ЮНЕСКО з питань нематеріальної культурної спадщини ухвалив на 19-й сесії у парагвайській столиці Асунсьйоні. Визнання української писанки демонструє, що наша культура — невіддільна частина світової.
— Писанкою ми вважаємо прикрашене з допомогою писачка або шпильки сире яйце, — пояснює Оксана Ясінська, завідувачка єдиного у світі Музею писанкового розпису, що у прикарпатській Коломиї. — Писачок — це спеціальний інструмент для нанесення на яйця візерунків. Він складається із ручки-тримача та лієчки — металевого резервуара для воску. Знизу лієчки є отвір, крізь який розтоплений віск потрапляє на яйце. Шпилькою також можна наносити та “розтягувати”, творячи різні візерунки, віск. Цією технікою послуговувалися та послуговуються зазвичай на Лемківщині. До речі, у гуцульському краї нині працює більш як тисяча писанкарів, зокрема у Космачі — понад 400. Звісно, загалом в Україні й діаспорі їх набагато більше. Проте не всі широко презентують свої вироби.
— Яйця розмальовують на території сучасної України ще з праісторичних часів, — додає Ярослава Ткачук, генеральна директорка Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського. — Орнаменти, які використовують на сучасних українських писанках, можна було побачити ще на трипільській кераміці. Зауважу, що в нашому музеї зберігається 500-річна писанка на гусячому яйці, яку знайшли у 2013-му під час археологічних розкопок у Львові.
Загалом маємо фантастичне розмаїття писанок в Україні. Так, у центральних та східних областях, де потужна хліборобська культура, на писанках зафіксовано символи, яких немає, наприклад, на гуцульських. Також там зображення більші. Якщо гуцульські писанки на одному маленькому яйці мають розпис у восьми площинах, то у центральних областях це може бути розпис лише у двох. Тобто писанки тих країв великі та розлогі, як тамтешні поля, і насичені, як родюча земля. Писанки Закарпаття й частини Чернівеччини зазнали впливу культур сусідніх країн.
Але за візерунками й кольорами можна чітко сказати, звідки те чи те великоднє яйце. Тобто писанку можна читати як книгу, попри те, що це складна система знаків, кодів. Відомо понад 100 спільних для всіх частин України символічних малюнків. Зокрема, це зображення Сонця як різних хрестів, руж, павуків. Небесне світило символізують і коні, олені та півні. Крім сонячних, є водяні та земляні знаки. Скажімо, воду символізує хвилястий орнамент — меандр або безконечник, трикутники з гребінцями, риби та грабельки. Землю — ромби й квадрати. Окремо можна відзначити зображення на писанках Берегині (жіночої постаті зі зведеними догори руками. — Авт.), яке пов’язане з культом матері.
