Пацієнт багато років працював на шахті. Вийшов на пенсію з професійною хворобою, яку спричинює шахтний пил, — силікозом. Коли чоловікові стало вкрай важко дихати — звернувся до медиків. “Ви носите в грудях бомбу, яка в будь-який час може вибухнути”, — сказали йому.
У чоловіка діагностували аневризму аорти. “У здоровому стані аорта має в діаметрі 3 — 4 сантиметри, а в мого чоловіка вона була розширена до 13 сантиметрів, — каже Надія Михайлів, дружина пацієнта. — Скидалася на стару розтягнуту панчоху, її стінки були дуже тонкі й нетривкі, у будь-який момент могли тріснути. І все, був би кінець”.
Аорта — це головна артерія кровоносної системи, що виходить від серця і постачає збагаченою киснем кров’ю всі тканини й органи. У пацієнта вона була розширена настільки, що закривала частину легенів.
Через патологію чоловік не міг піднятися сходами на другий поверх, бо задихався. У Нововолинську медик, що проводив обстеження, здивувався: “Як ви ще ходите з цією бомбою у грудях?”
Наступного дня після того, як був поставлений діагноз, Юрій поїхав у кардіологічну лікарню. Завідувач кардіохірургії Володимир Мороз глянув на результати обстеження і розпорядився, аби пацієнта негайно везли в палату.
“Чоловік лежав у лікарні два місяці, чекав, коли знайдуть того, хто візьметься за складну операцію, — розповідає дружина пана Юрія. — Шукали фахівця за кордоном. Турецький хірург не погодився, побачивши знімки: не був певен, що впорається”.
Врешті за скальпель узявся швейцарський кардіохірург Пауль Фогт. Він приїхав до Києва, у Центр дитячої і дорослої кардіології та кардіохірургії і тут спільно з українськими колегами прооперував пацієнта.
“Чоловіка забрали о 8-й ранку, операція тривала до півночі, — каже жінка. — Після 18.00 Володимир Мороз повідомив, що основний етап був успішний, серце працює добре. А це був найважливіший момент, бо ж серце було зупинене на багато годин!
Попереду ще була боротьба з підвищеною кровоточивістю, надзвичайно складна і кропітка процедура”.
Два тижні після операції чоловік провів у реанімації. Анестезіолог повідомляв дружині, що він розплющує очі, реагує на світло, але не говорить і не рухається.
Ушкоджену судину лікарі замінили протезом. Провели так звану торакофренолюмботомію — великий розріз від кута лопатки, через грудну клітку й аж до живота, під’єднали апарат штучного кровообігу, перетиснули аорту вище аневризми, розрізали, забрали ушкоджену аорту і вшили протез — спеціальну синтетичну трубку, яка її замінює. “Загалом замінили близько 40 сантиметрів, бо пацієт дуже високий”, — каже лікар.
“Це чудо, що після такої операції я залишився живий, — каже сам пацієнт. — Операція тривала 16 годин, мені підшивали до пів сотні жилок і судин, що йдуть до різних органів і живлять селезінку, нирки, печінку, серце, легені. Крім того, під час операції я переніс інсульт. З усіх пацієнтів, що мали такі операції в Україні, я перший, хто вижив”.
“У мого чоловіка сильна жага до життя, — радіє дружина. — Сьогодні він самостійно ходить скрізь, живе повноцінно. І за це ми дуже дякуємо лікарям-рятівникам”.
Кардіохірург Володимир Мороз каже, що загроза при таких операціях значна — є ризик не тільки розриву аорти і кровотечі, а й ускладнень із боку центральної нервової системи.
Зі слів лікаря, як правило, аневризма не болить і майже не має симптомів. “А це дуже небезпечно, — наголошує лікар. — Справжня бомба сповільненої дії”.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, чому у деяких людей постійно мерзнуть руки
