Цього року під час 74-ї сесії Генеральної асамблеї ООН та Парламентської Асамблеї Ради Європи вперше підготували окремі звіти про гінекологічне та акушерське насилля.
Випадки такого насилля — не рідкість і в Україні. ГО "Природні Права Україна" дослідила, що приблизно 11% жінок в Україні стикалися з грубістю медичного персоналу у пологовому залі, а майже чверть (23%) відчували психологічний тиск під час народження дитини. Утім це ще не найгірше. За результатами анкетування, кожній третій жінці робили розтин промежини (епізіотомію), тоді як у ВООЗ вважають таке втручання невиправданим для частого застосування. У кожної четвертої жінки (28%) потуги супроводжувались натисканням медперсоналу на живіт — практикою, яка офіційно заборонена медичними документами через високі ризики для здоров'я дитини та матері. Половина з опитаних жінок (49%) сказали, що їх змушували народжувати в незручному та небезпечному положенні — лежачи на спині (така позиція при пологах не рекомендована МОЗ, оскільки може мати негативні наслідки для здоров'я матері і дитини).
Крім цього, в Україні медики практикують використання при пологах методів, які не базуються на доказовій медицині і не прописані протоколами. Йдеться про випадки зашивання промежини без анестезії, непотрібні болісні огляди після пологів або ж сепарацію з дитиною чи партнером, як покарання для породіль, які були "неслухняними" під час пологів.
— Акушерська агресія — це зневажливе грубе ставлення до породіллі, залякування її, надання неправдивої інформації, психологічне, фізичне насилля, нанесення шкоди здоров’ю, порушення репродуктивної анатомії та функції жінки, — розповідає Олена Березовська, лікарка-акушерка, яка досліджує цю тему. — Найчастіше мова про насилля з боку саме лікарів, акушерок та інших працівників лікувальних закладів, що спричинено низьким рівнем підготовки кадрів, недотриманням етичних принципів у ставленні до пацієнтів.
— Американські дослідниці з USAID на основі масштабних досліджень виокремили сім категорій неналежного догляду під час пологів та порушення прав жінок, —розповідає Ольга Горбенко, психологиня, співзасновниця ГО "Природні права Україна". — Це — фізичне насильство (удари, грубе розведення ніг, натискання на живіт); недотримання принципу інформованої згоди (коли жінку не інформують про втручання, не питають її згоди або навіть не попереджають про розтин плідного міхура, епізіотомія — розтин промежини); відсутність конфіденційності; неповага до жінки та її гідності (приниження, крик, звинувачення, образи); дискримінація за будь-якою ознакою (національністю, віком, сімейним станом); відсутність медичної допомоги (брак персоналу); примусове утримування жінки в медичному закладі (поки не сплатить за лікування).
— Що робити жінкам, які постраждали від акушерського насилля?
— У жінок, які пережили акушерське насилля, часто бувають прояви депресії, незадоволеності собою та життям. Акушерське насилля — це травма. Для відновлення власного душевного стану можна звернутися до психотерапевта, — додає Анастасія Сальникова, доула, правозахисниця, співзасновниця ГО "Природні права Україна". — А щоб притягти винних до відповідальності, можна писати скаргу на головного лікаря медзакладу, в управління охорони здоров'я та інші уповноважені державні органи або ж іти до суду. В інших країнах є прецеденти, коли жінки вигравали справи, що стосувалися акушерського насилля, отримували грошові компенсації.
В інших країнах є прецеденти, коли жінки вигравали справи, що стосувалися акушерського насилля, отримували грошові компенсації.
— Як можна попередити акушерське насилля?
— Жінці варто розуміти свої потреби у пологах і вирішити, чого вона хоче, а чого ні. У випадку, якщо медики робитимуть зайві, на думку породіллі, медичні процедури, то потрібно знати про альтернативні методи, які можна спробувати до медикаментозного чи оперативного втручання. Під час пологів жінку може підтримувати чоловік, інша близька людина чи доула. Зрештою близька людина, яка присутня у цей час, є потенційним свідком акушерського насилля і може допомогти та захистити породіллю від багатьох негативних дій.
— Утім не завжди чоловіка чи іншу близьку людину впускають до пологового?
— Це порушення. Щоб цьому запобігти, варто надіслати офіційного листа на ім'я головного лікаря пологового із проханням надати список вимог до супроводжуючої особи. Головний лікар зобов'язаний відповісти у письмовому вигляді. Із цим листом-відповіддю можна приходити в медзаклад у період пологів. Тоді не виникатиме суперечок із персоналом у приймальному покої.
Додам, що породілля завжди може дати інформовану відмову від будь-якої процедури, чи то рутинного аналізу, чи операції. Часто медики кажуть: "Вам потрібно робити кесарів розтин" або "Ви зобов'язані здати аналізи" тощо. Насправді ж медичні послуги є послугами, а не обов'язком.
Якщо ж породіллі відмовляють у задоволенні певних її потреб, то потрібно просити, щоб надали письмову відмову. Відеокамера під час пологів теж може бути дуже корисна. Медики найімовірніше не наважаться на небезпечний для дитини прийом видавлювання за наявності камери...
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Пропонуємо вашій увазі також текст про те, як жінка 5 років не могла збагнути, що з нею. Виявилось, що висип на шкірі і погіршення зору — це симптоми смертельно небезпечної хвороби.
