Спочатку в родині Марії Лихоткіної вірус підхопили одна з онучок та її дочка, а згодом симптоми проявилися і в бабусі. З цього моменту почалася запекла боротьба за життя старенької.
“У мами підвищилася температура, вона відчувала сухість у роті та важко дихала, — розповідає Тетяна Михайленко, дочка пані Марії. — Ми відразу звернулись до сімейної лікарки і почали лікуватися вдома”.
“Та позитивного результату не було. Навпаки, бабусі ставало тільки гірше, — згадує онука Вікторія Ільчишина. — Тож ми взяли у лікаря направлення на госпіталізацію і викликали “швидку”.
За словами пані Вікторії, медики “швидкої”, незважаючи на скерування, зробили жінці укол і поїхали. Сказали — лікарні переповнені, ліжок не вистачає.
“Далі ми з сестрою повезли її на комп’ютерну томографію, — продовжує онука пенсіонерки. — Обстеження показало двосторонню пневмонію. Легені бабусі були уражені на 30%. Далі вирушили в лікарню. Зрештою її госпіталізували”.
Перед цим туди ж госпіталізували дочку Марії Лихоткіної — Тетяну Михайленко. Тож родички боролись з недугою в одній лікарні, однак у різних палатах. Що цікаво, саме в цьому медзакладі довгожителька 50 років працювала медсестрою.
“Пацієнтка потрапила до нас у тяжкому стані, — каже Анатолій Петричук, головний лікар Чернівецької міської лікарні №1. — Вона розпочала курс антибіотикотерапії й потребувала кисневої підтримки”.
Доглядати Марію Лихоткіну лікарям допомагала онука Вікторія, оскільки бабуся через поважний вік не могла обслуговувати себе сама.
“Бабуся не усвідомлювала небезпеки, до останньої хвилини не розуміла, чому всі ходять у “комбінезоні” і чому я не знімаю маски, — розповідає пані Вікторія. — Хвороба перебігала важко, температура була під 39. Бабуся скаржилася на самопочуття, постійно повторювала, що це — кінець. Навіть просила вже зняти з неї сережки. Я від своєї бабусі ніколи такого не чула...”
На щастя, лікування допомагало, і пацієнтка потроху одужувала. Через два тижні її в задовільному стані та з негативним ПРЛ-тестом виписали додому.
“Мама ще дуже слабка, — каже пані Тетяна. — Наразі більше лежить і набирається сили”.
За словами родичів, секрет свого довголіття жінка пояснює генетикою: мама довгожительки померла у віці 98 років, а батько — у 96.
“Наша бабуся все життя проводила в русі, багато працювала, ніколи не мала шкідливих звичок”, — каже онука Вікторія.
До речі, у пані Марії двоє дітей, троє онуків та двоє правнуків. До 99 років, за словами родичів, вона сама куховарила та виконувала легку хатню роботу.
“Серйозних проблем зі здоров’ям мама ніколи не мала, — Тетяна Михайленко. — У такому тяжкому стані потрапила до лікарні вперше. Нині ж вона неймовірно вдячна лікарям, які про неї піклувалися. Мама певна, що змогла одужати саме завдяки турботі медиків”.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як медзаклади зловживають можливістю безтендерних ковідних закупівель
