Коли ми з колегами обговорювали тему для статті, то виявили: чи не кожен з нас знає людину, якій видали помилкові результати аналізів. У когось відхилення були незначними. А дехто навіть ледь не помер через неправильні лабораторні дані.
Від результатів аналізів залежить дуже багато: чи ви справді здорова людина, чи потрібне вам лікування, а якщо так, то яке саме... І помилка може коштувати дуже дорого. У цьому переконалася 37-річна підприємиця Юлія Канинська зі Львова (прізвище жінки на її прохання змінено).
“Я звернулася у поліклініку, щоб взяти довідку для відвідування басейну, — розповідає жінка. — Лікарка скерувала на огляд до гінеколога. Здала мазок на цитологію (обстеження стану клітинної структури шийки матки). За декілька днів поїхала з сім’єю відпочивати.
Невдовзі лікарка зателефонувала і повідомила: результати аналізів погані. Є ймовірність, що у мене — рак”.
Повернувшись з відпочинку, Юлія пішла до лікарки. Та скерувала її у приватну клініку на ПАП-тест методом рідинної цитології.
“Крім того, я в державній поліклініці повторно здала мазок на цитологію, — каже жінка. — І цього разу результати дослідження у поліклініці показали, що у мене все в нормі! А от дані, які отримала в приватній поліклініці, свідчили про зовсім інше....
Я злякалася, подумала, що в мене рак, бо багато рідних померли від нього... Тож пішла в онкодиспансер. Там у мене взяли під місцевою анестезією тканини на біопсію. Після цього дослідження лікарі сказали, що це начебто не рак, але краще зробити конізацію (видалити частину шийки матки конічної форми. — Авт.). Після конізації, яку робили під загальною анестезією, тканини із п’яти місць видаленої частини шийки матки взяли на гістологію. І зрештою виявилося, що оперативне втручання не було обов’язковим!”
Ця історія тривала три місяці. Юлія каже, що стан її здоров’я під час пошуків хвороби, якої насправді не було, погіршився.
“Всі ці повторні дослідження, біопсія, а потім ще й операція... — згадує вона. — Нічого не було зрозуміло. Я боялася кожного наступного результату аналізів. За цей час трохи посивіла, волосся стало дуже випадати... Нервова система достатньо постраждала.
Я постійно думала: як так могло статися? Я ж регулярно, кожні пів року, ходила на обстеження до гінеколога. Чому ж раніше лікарі не бачили, що виникли якісь проблеми, і чому тепер результати аналізів такі різні? Лікарі ж мені пояснювали: мовляв, у попередні рази, коли брали мазки, напевно, не дісталися до ділянок, де були атипові клітини”.
Я боялася кожного наступного результату аналізів. За цей час трохи посивіла.
Які наслідки операції, що пережила Юлія? Якщо вона завагітніє, то є ймовірність передчасних пологів, оскільки шийка матки з рубцем після конізації може не витримати навантаження. Треба накладати шов, що перешкоджає передчасному розкриттю шийки, який знімають перед пологами. Після конізації шийки матки зазвичай роблять кесарів розтин, бо є ймовірність зниження еластичності поверхні органа.
ДІАГНОЗ — ГЕПАТИТ
“А я декілька днів прожив із думкою про те, що в мене — гепатит С”, — розпочинає свою розповідь 32-річний ресторатор Юрій Качуняк. Під час пошуку історій для написання тексту ми натрапили на чимало таких, де пацієнтові помилково діагностували саме гепатит.
“Тест на антитіла до вірусного гепатиту С був позитивним, — каже Юрій. — Почувши про результат аналізу, я був вражений. За рік до цього переніс операцію — думав, що це мене тоді вірусом заразили. Дружина стала панікувати. Прочитала в інтернеті, що гепатит у деяких випадках передається статевим шляхом.
Тож уже вдвох пішли здавати аналізи, щоб пересвідчитися, чи справді хворі. Зрештою, ми з дружиною отримали нові результати аналізів — негативні. Видихнули з полегшенням. Але ці п’ять днів, поки я жив із “діагнозом”, згадую з жахом”.
“Я МІГ ПОМЕРТИ”
У деяких випадках через неправильні результати аналізів пацієнти ледь не помирали!
Ці п’ять днів, поки я жив із “діагнозом”, згадую з жахом”.
“Я потрапив у лікарню з діагнозом тромбофілія, — розповідає 40-річний Андрій Пасічник, продавець-консультант. — Декілька місяців лікувався. Вже начебто мій стан став покращуватися. І от перед Великоднем медсестра взяла кров на аналізи. Увесь медперсонал через святкову метушню поспішав додому. Тож дослідження зробили абияк. Написали, що рівень тромбоцитів — у нормі. Відтак лікар зменшив дозу препарату, який я вживав...”
За декілька годин у Андрія почалися судоми.
“Лікарі ледь врятували мені життя, — розповідає чоловік. — Медсестра приходила після цього. Плакала й просила вибачення. Але ж я міг померти через помилкові результати аналізів...”
34-річна Наталія Перепелиця, мама двох дітей, розповідає свою історію.
“Якось чоловік замовив у приватній лабораторії повне обстеження дітей, — пригадує жінка. — Коли отримала результати аналізів, то перелякалася. ШОЕ (показник швидкості осідання еритроцитів) у дитини було 65 мм/год (при нормі 2 — 15). Нажахана, одразу поїхала у лікарню... Згодом перездали аналізи, й цього разу ШОЕ було 8 мм/год. От як таке може бути?”
“Не вірте результатам аналізів лише з однієї лабораторії, — закликає Ірина Балицька. — Наша дворічна донечка хворіла два тижні — підхопила якийсь вірус. Після хвороби вирішили обстежити дитину. У приватній лабораторії здали загальний аналіз крові.
Ввечері отримали результати: гемоглобін — 181 г/л (допускається до 140 г/л). Таке перевищення вмісту гемоглобіну в крові може свідчити про серйозні хвороби — онкологію, серцеву чи легеневу недостатність. Я просто місця собі не знаходила. Педіатр скерував на консультацію до гематолога...
Та ми вирішили ще раз здати аналізи. Бо ж симптомів у дитини — жодних. Зробили це наступного дня в державній і приватній лабораторіях. Два результати не дуже відрізнялися — 126 та 124 г/л. Невже за одну ніч гемоглобін знизився на більш ніж 50 одиниць?!”
ЩО КАЖУТЬ ЛІКАРІ?
То чому ж інколи результати, отримані в різних лабораторіях, відрізняються?
— Згідно із статистичними даними ВООЗ, на преаналітичному (долабораторному) етапі стається до 70% помилок, які впливають на результати лабораторних до- сліджень, — пояснює "Експресу" Романа Блажівська, завідувачка Центральної клініко-діагностичної лабораторії обласної клінічної лікарні.. Суттєво впливає на якість досліджень час від моменту забору біоматеріалу до моменту виконання аналізу. Сечу, до прикладу, в ідеальному варіанті мають досліджувати протягом години після забору.
Не вірте результатам аналізів лише з однієї лабораторії.
Щодо крові для біохімічного аналізу, то впродовж години після забору потрібно відділити сироватку від формених елементів (еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів). Інакше відбувається вихід елементів з клітин крові у сироватку.
Ще правильність виконання лабораторних досліджень забезпечується точністю дозування реагентів, справністю та надійністю обладнання. На жаль, у більшості державних клініко-діагностичних лабораторій забір крові проводиться старими рутинними методами, а не вакуумними системами й пробірками.
— Точність результатів аналізів дуже залежить і від підготовки пацієнта до аналізів, — розповідає Ірина Волошина, докторка медичних наук, професорка ФПО ЗДМУ.
— Як людині підготуватися до здачі аналізів?
Р. Блажівська:
— Лікар має повідомити пацієнтові, що перед тим, як здавати аналізи, потрібно не їсти 12 годин. А перед ліпідограмою (визначення рівня холестерину) ще й вечеряти нежирними стравами й вилучити з раціону легкі вуглеводи — солодощі, картоплю, макарони...
У спеку за годину перед тим, як здавати аналізи, варто випити склянку води натще. Найоптимальніші години для отримання біоматеріалів — з 7.00 до 9.00.
Лікар повинен враховувати також вік, стать, расу, фізичні навантаження, емоційний стан пацієнта, його дієту, які ліки вживає, дієтичні добавки, чи проходить лікувально-діагностичні процедури (до прикладу, навіть флюорографія вплине на результати досліджень). А в дітей, які дуже хвилюються і плачуть при заборі крові, збільшується кількість лейкоцитів. Тому психологічний стан пацієнта теж слід враховувати.
— Що ще може вплинути на достовірність аналізів?
І. Волошина:
— Умови зберігання біоматеріалу. До прикладу, його не можна залишати біля нагрівальних приладів. На результат також може вплинути відтермінування проведення реакції, тривале зберігання в морозильній камері.
Результат аналізів залежить і від якості реактивів, за допомогою яких визначають відповідні показники. Якщо зберігати реактиви неправильно, це призведе до неточних кінцевих даних.
Також працівники лабораторії можуть переплутати аналізи, прізвища. Таке теж буває.
— Що ж робити лікарю, якщо він розуміє, що результати аналізів можуть бути недостовірними?
— Якщо між термінами здачі аналізів минуло декілька днів, то вони можуть відрізнятись навіть на 5 — 20%, коли здавати кров навіть в одній лабораторії. Особливо це стосується гормональних показників. Але, звісно, лікар не може покладатися винятково на результати даних із лабораторії. Тому, якщо бачить сумнівні показники, — варто все ж таки перездати аналізи ще раз.
Читайте також про умови праці влітку та чим загрожує їх порушення.
