В одному селі побудували вежу мобільного зв’язку. Вже через декілька днів мешканці почали масово скаржитися на біль голови та всілякі негаразди зі здоров’ям. Спеціалісти провели всі необхідні заміри і сказали: “Ми дуже вам співчуваємо! Навіть подумати страшно, що з вами буде, коли цю вежу ввімкнуть”.
Цей анекдот яскраво ілюструє міф про “шкідливе випромінювання” мобільних телефонів та Wi-Fi роутерів, який поширений у всьому світі.
Наприклад, на дверях українських багатоповерхівок можна побачити заклики вимикати Wi-Fi роутери на ніч, щоб зменшити їх “негативний вплив на сон”, а у Франції законодавчо заборонили використання Wi-Fi у дитячих садочках.
Щоб розібратися з цим міфом, треба визначитися, про яке саме випромінювання може йтися. Адже в побутовій мові терміни “випромінювання” та “радіація” часто є синонімами, що призводить до серйозної плутанини.
Рентгенівські промені, сонячний ультрафіолет, видиме світло, тепло від лампочки розжарювання, випромінювання побутової мікрохвильовки, сигнал Wi-Fi чи мобільного телефона, радіохвилі — все це електромагнітне випромінювання.
З усього цього спектра до “радіації”, або іонізуючого випромінювання, відносять лише рентгенівські та гамма-промені. Вони дійсно можуть викликати променеву хворобу та рак. Втім хвилі, на яких працює мобільний зв’язок та Wi-Fi, належать до іншого діапазону. Це випромінювання — не іонізуюча радіація, і від нього не треба ховатися за шаром свинцю.
Часто говорять, що мобільні телефони та Wi-Fi шкідливі, бо працюють за принципом мікрохвильової печі та можуть буквально “закип’ятити” наш мозок та клітини тіла. Звичайно, це не так. Мікрохвильовка працює на частоті, яка входить у резонанс із коливаннями молекул води (саме тому нагрівається їжа, що містить воду, а не керамічна тарілка), а потужність її генератора сягає 1000 Вт. Частоти мобільного зв’язку та Wi-Fi прямого резонансу з молекулами в нашому тілі не створюють, та й потужності там набагато менші.
Уся вишка мобільного зв’язку (базова станція) випромінює у десятки разів слабше, ніж генератор мікрохвильовки, а потужність смартфона чи роутера менша в десятки тисяч разів!
Дуже розповсюджений також міф, що часте використання мобілки викликає рак мозку. Але використання мобільних телефонів ніяк не впливає на ризик розвитку цього виду раку. За останні 30 років число користувачів мобільних телефонів у світі збільшилося від нуля до чотирьох мільярдів, а частота виникнення раку мозку не змінилася.
Щодо Wi-Fi роутерів, то якісних наукових даних про їхній вплив поки що небагато. Але їхній сигнал ще слабший за випромінювання телефонів, тому очікувати якихось негативних ефектів від них не варто. Отже, вимикати роутер на ніч — це хороша звичка, але зовсім не через “шкідливе випромінювання”, а задля економії електроенергії.
Є розповіді також про так звану електромагнітну алергію — нібито підвищену чутливість окремих людей до випромінювання, але й з цим не все так просто. Якщо помістити такого пацієнта в кімнату, де гарантовано нема випромінювання, але не сказати йому про це, то він і надалі стверджуватиме, що почувається погано. Тобто проблема, ймовірно, не у випромінюванні, а в самонавіюванні. Той самий ефект пояснює і біль голови у мешканців села з анекдота.
Але як же бути з тим, що Всесвітня організація охорони здоров’я відносить випромінювання телефонів та роутерів до канцерогенів групи 2b? Насправді це означає, що їхній вплив на ризик виникнення раку не доведений, але і не виключений повністю. Простою мовою: “ніби ніяк не впливає, але краще перестрахуватися”. До речі, до тієї ж категорії канцерогенів 2b належать кава та мариновані овочі.
Водночас зрозуміло: якщо постійно збільшувати потужність випромінювання, то в якийсь момент воно таки стане шкідливим. Але де ця межа? Однозначно — вище, ніж інтенсивність випромінювання від побутових приладів.
Але де саме? На жаль, сучасна наука поки що не знає цього. А всі санітарні норми щодо електромагнітного випромінювання встановлюються, фактично, “зі стелі” й з дуже великою перестраховкою. У різних країнах ці норми відрізняються у сотні разів, причому в Україні вони — одні з найсуворіших. Допустимий рівень у нас — 2,5 мікровата на квадратний сантиметр, а, скажімо, у Норвегії — 1000 мікроватів! Про цю величезну різницю варто пам’ятати, коли хтось починає бити на сполох через перевищення допустимого рівня випромінювання — скоріш за все, це “страшне перевищення” ще в десятки разів нижче за норми у країнах ЄС.
Тож наразі немає підстав боятися шкідливого впливу мобільних телефонів та Wi-Fi роутерів на здоров’я.
