Мабуть, кожен опинявся у ситуації, яку насправді бачив уперше, однак відчуття, що це вже колись було, не давало спокою. Науковці давно назвали цей феномен мозку дежавю (з французької “уже бачене”). Чому це відбувається з нашою пам’яттю?
— У людини є довготривала і короткотривала пам’ять, — пояснює "Експресу" Анна Зозуля, практикуюча психологиня. — Нові події мозок має поміщати у короткотривалу пам’ять, але іноді він чомусь відносить отримані дані до довготривалої. Тому нам здається, що ми вже бачили певну сцену. Хоча насправді це не так. Мозок просто помиляється.
— Розповім, як вчені імітують дежавю в лабораторії, — доєднується до розмови Василь Микитюк, нейробіолог, аспірант інституту Макса Планка в Німеччині. — В університеті Дюка (США) проводили дослідження — демонстрували людям картинки впродовж менш ніж 50 мілісекунд. Учасникам здавалось, ніби вони нічого не бачили, але підсвідомість запам’ятовувала інформацію. Потім учасникам довше демонстрували нову картинку з елементами попередніх — у деяких людей виникало дежавю.
Завдяки цьому зрозуміли, що дежавю пов’язане із зоною пам’яті та тією зоною мозку, яка важлива для прийняття рішень та для перевірки спогадів.
А от учені Сент-Ендрюського університету (Великобританія) проводили інший експеримент: учасникам пропонували списки слів — ліжко, ніч, подушка. Всі вони пов’язані зі словом “сон”, але його не було в переліку. Через два дні учасників запитували, чи було в переліку слово “сон”. Деякі з них переконували, що було. Адже перелік слів активує в мозку мережу клітин, які збуджують асоціацію до слова “сон”. Усе тому, що людина мислить не тільки картинками, а й смисловими конструкціями. Відтак їй здається, що це слово вона вже бачила.
— Коли найчастіше люди відчувають дежавю?
А. Зозуля:
— У стані стресу, емоційної напруги.
— Значно частіше дежавю виникають у людей з епілепсією, лобно-скроневими судомами, при травматичних ураженнях, — каже Віктор Досенко, професор Інституту фізіології імені О. О. Богомольця. — За даними журналу Psychiatry (2018 рік), 97% людей відчували дежавю, 67% — постійно його відчувають.
В. Микитюк:
— Якщо говорити про вік, то найчастіше дежавю переживають люди у віці 15 — 25 років. Саме тоді найактивніше розвивається мозок та його префронтальна кора, яка контролює діяльність інших частин мозку. У старших дежавю стається рідше.
До речі, хоч з французької дежавю перекладають, як “уже бачене”, це явище пов’язане не тільки з візуальним сприйняттям інформації. Ми можемо відчувати дежавю стосовно різних сенсорних явищ (слів, запахів, дотиків).
Читайте також про те, що варто знати про порушення постави
