“Коли 9-річну Аню госпіталізували в педіатричне відділення, у неї була підвищена температура (37,5 — 38), нежить та біль голови, — розповідає Тарас Микитин, лікар-нейрохірург дитячої лікарні Першого територіального медичного об’єднання Львова. — Батьки розповіли, що вже місяць дитина почувається застудженою, і побороти недугу не вдавалось. Аж раптом вона стала почуватись значно гірше. Аналізи показали, що в організмі пацієнтки розвинувся сильний запальний процес, утім, що саме його провокувало, ми ще не знали”.
На четверий день лікування у медзакладі в дівчинки посилився біль голови та з’явилася слабкість у правій руці. Дитині вирішили зробити МРТ головного мозку.
“Виявилося, що в пацієнтки почався пансинусит — запалення всіх носових пазух. Окрім того, над лівою півкулею головного мозку був гнійний утвір, — каже Тарас Микитин. — Наступного дня отоларингологи, педіатри, невропатологи та хірурги зібралися на консиліум, де радились, як далі лікувати пацієнтку. Того ж дня дівчинці провели санацію двох гайморових та однієї фронтальної пазух (промивання від гнійних виділень).
Після цієї процедури в пацієнтки почалися судоми, її перевели до реанімаційного відділення. Стан дитини стрімко погіршувався. Дівчинка була непритомна, у неї перестала функціонувати права рука й частково нога. Оперувати дитину слід було негайно”.
— Розкажіть, будь ласка, більше про цю операцію.
— Субдуральну емпієму можна лікувати, провівши малоінвазивну операцію, вивівши гній через невелику трубку. Втім у цьому випадку таке втручання було б неефективним, адже в дівчинки був надто великий об’єм гною.
Тож першим етапом операції на черепі дівчинки була трепанація. Ми видалили частину кістки та усунули саму емпієму (нагноєння). Далі кістку потрібно повернути на місце, але виявилось, що це зробити неможливо. Нагноєння спричинило набряк мозку, тому потрібно було чекати, поки той зійде.
Щоб через деякий час пересадити частину кістки назад у череп, її потрібно було зберігати в стерильних умовах. Для цього у передній черевній стінці дитини хірурги сформували кишеньку й розмістили там кістку — там вона могла би перебувати до 3 місяців.
За декілька днів після операції дівчинка ще перебувала в реанімації, стан її поступово покращувався. Ані зробили повторну МРТ, щоб переконатися, що набряк спав і можна приступати до другого етапу операції. Опісля ми виконали пластику твердої мозкової оболонки та реімплантували частину черепної кістки на місце.
Додам, що лікування емпієми за допомогою операційного втручання — звичайна практика для українських хірургів. А от пересадку частини кістки черепа в черевну порожнину ми проводили вперше.
— Як тепер почувається дівчинка?
— Весь процес лікування дівчинки тривав приблизно місяць. Нині вона почувається добре, перед Різдвом повернулася додому. Надалі дитині потрібне буде періодичне обстеження та перебування на обліку в невропатолога.
— На скільки патологія, яка виникла в цієї пацієнтки, поширена?
— Субдуральна емпієма — рідкісна проблема, яка виникає через ускладнення застуди чи грипу. Антибіотики зазвичай допомагають попередити такий стан, адже зупиняють гнійні та запальні процеси в організмі. Дівчинку лікували правильно, але емпієма все одно утворилася. Це могло статися через сильне зниження імунітету.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також подробиці масштабної повені на Закарпатті
