Саме взимку, коли перепади атмосферного тиску і температури повітря особливо боляче б’ють по судинах людського організму, зростає ризик мікроінсульту. Які його характерні симптоми? Чи можна цієї проблеми уникнути? Як визначити ймовірність загрози?
— Симптоми мікроінсульту (медичною мовою — транзиторної ішемічної атаки, скорочено ТІА) — це слабкість, затерпання частини обличчя, руки чи ноги, порушення зору, координації рухів, запаморочення тощо, — пояснює лікарка-неврологиня Наталія Романюк. — Для усіх цих симптомів характерна раптовість. Пригадую пацієнта, який різко втратив контроль над своїм автомобілем і спричинив аварію. Він не міг зв’язати двох слів, у нього підкошувалися ноги, а свідки аварії кричали: “Він п’яний!” Але, на щастя, водієм іншої ушкодженої машини був лікар, він запідозрив, у чому річ, і негайно викликав “швидку”. Хворому надали екстрену допомогу.
— Чим мікроінсульт відрізняється від власне інсульту?
— Інсульт — це гостре порушення (затор) кровообігу у певних зонах головного мозку: на одній із ділянок гілки судини утворюється тромб або відбувається спазм, який блокує кровообіг. При ТІА затор у судині є тимчасовим (транзиторним), розсмоктується упродовж однієї години або доби, і, як правило, це не провокує незворотних ушкоджень головного мозку. Особливо, якщо хворому надали медичну допомогу упродовж перших чотирьох годин після появи симптомів.
Симптоми ТІА можуть швидко минути і самі, але небезпека у тому, що транзиторна ішемічна атака нерідко є провісником інших типів інсульту, саме на тлі ТІА розвивається 25 — 50 відсотків атеротромботичних інсультів (тих, що спровоковані ураженням судин тромбами).
— Які доступні методи обстеження допомагають визначити ступінь ризику розвитку мікроінсульту?
— Найпростіший — загальний аналіз крові, — каже Отто Стойка, кандидат медичних наук, фахівець у сфері громадського здоров’я та соціальної медицини. — Так званими маркерами небезпеки є надто низький рівень тромбоцитів (тромбоцитопенія) і підвищений рівень глюкози. Необхідно стежити і за артеріальним тиском. Мозкова катастрофа не виникає нізвідки, їй передують роки неконтрольованої артеріальної гіпертензії, діабету тощо.
— Бодай раз на рік обов’язково слід здавати також аналіз крові на так званий ліпідний профіль (тригліцериди, загальний холестерин, ліпопротеїди низької щільності тощо), — додає Анатолій Дорогой, доктор медичних наук, лікар-кардіолог. — Це показник ризику розвитку ішемічної хвороби серця, що виникає при ураженні його артерій атеросклерозом — станом, при якому усередині судин відкладаються жировмісні білки і холестерин, просвіт артерій звужується, порушується кровопостачання серця, мозку, що спричиняє інфаркти та інсульти.
— Як людині із серцево-судинними патологіями поводитися взимку, щоб уникнути впливу погоди на здоров’я?
— Реакцією на морозне повітря може бути підвищений виробіток адреналіну, що призводить до підвищення артеріального тиску, розширення та звуження судин, загущення крові. Здорові люди цього майже не помічають, але в тих, в кого судини виснажені, можуть спостерігатися задишка, набряки, запаморочення, судоми у ногах. Тож щонайменше — слід уникати різкого перепаду температур.
