Він — актор театру й кіно, а ще — режисер і телеведучий. Нині ж до цього переліку можна було би додати — волонтер та колишній “тероборонівець”. Як не дивно, у насиченому графіку 49-річного Ярослава Гуревича знаходиться час і для відвідин спортзалу...
— Раніше я робив це тричі на тиждень, а нині — щодня, — розповідає киянин. — Оскільки через проблеми зі спиною довелося зменшити навантаження, слід було збільшити частоту тренувань. Тож годину займаюся кардіо, тягаю штангу, а потім хвилин сорок їжджу на орбітреку. Хочеться підтримувати плюс-мінус таку ж форму, як у двадцять п’ять. (Сміється). Інша річ, що в молодості можна було особливо не контролювати скільки, коли та що ти їси. А тепер — треба.
— I яких правил дотримуєтеся у харчуванні?
— Для мене сніданок — обов’язковий. Коли не поїм зранку, взагалі не буду рухатися. (Усміхається). Натомість пообідати вдається не завжди. Якщо немає часу, можу просто перекусити шаурмою. Вважаю її здоровою їжею, адже це — салат із м’ясом, загорнутий у лаваш. На вечерю ж обмежуюсь чимось легким, наприклад, яєчнею. До слова, перед виставою чи зйомкою ніколи не набиваю шлунок. Інакше мені хочеться прилягти й ліньки щось робити.
— Ви згадали про м’ясо. Ніколи не піддавались спокусі стати вегетаріанцем?
— Навіть на думку не спадало. Вистачає того, що не їм свинину. Ні, колись я куштував сало, але останні двадцять п’ять років утримуюсь. Не так з огляду на гастрономічні уподобання, як на релігійні погляди. Річ у тім, що я не християнин. Тому можна сказати, що наполовину веган. (Усміхається).
— Маєте улюблений овоч чи фрукт? Дехто щодня з’їдає по яблуку чи банану.
— А я — помідор! Це мій улюблений овоч. Тепер якраз сезон, то розкошую. Можу вживати їх у будь-якому вигляді. Хоч у салаті, хоч окремо. Водночас огірки мені не дуже смакують. Як і різні ягоди: що черешні, що лохина. Розумію, що це — вітаміни, але не належу до фанатів. Якщо хтось принесе додому, тоді можу покуштувати. А так, щоб мати “пунктик” на ягодах, то ні.
— Чи вдається протягом дня споживати 2,5 літра води, як радять медики?
— На тренуванні випиваю десь літр, а потім протягом дня добираю потрохи. Щоправда, у театрі, на зйомці чи ще там десь це не завжди вдається. І часу немає, і носити з собою “колбу” я не звик. Крім води, багато п’ю чаю. Віддаю перевагу не зеленому, а чорному. Власне, коли прокидаюсь, перше, що роблю на кухні, заварюю улюблений напій. Поки приготую сніданок, декілька горняток встигаю перехилити.
— З цукром?
— Так. Вживаю його тільки з чаєм. А ось мед чи інші продукти, що містять цукор, намагаюся не їсти. Головне — по дорозі додому не купити щось смачненьке. Наприклад, якесь печиво. (Усміхається). Іноді, буває, мене заносить. Наб’єш пузо — і все. Якою б легкою не була потім вечеря, це не врятує.
— А як у вас зі спиртним?
— Не пив і не п’ю. Принципово стараюсь не відвідувати різні святкування. Просто не люблю. Якщо таке все ж трапляється, то навіть випивши небагато, наступного дня не можу піти у зал. І потім ще декілька днів будуть викреслені з робочого графіка. Мені це все нецікаво. Тож можете написати, що я веду тверезий спосіб життя.
