53-річна пацієнтка звернулась до медиків у Львові зі скаргами на біль унизу живота, підвищення
температури тіла, виражену загальну слабкість та анемію. Під час огляду лікарі побачили — матка пацієнтки збільшена до розмірів, які спостерігаються в жінок на восьмому тижні вагітності. Усередині органа виявили двокілограмову фіброміому. Стан був такий, що медикам довелося видалити жінці цю пухлину разом з маткою.
“Міома матки — це доброякісний новоутвір, який виникає з міометрію — м’язового шару матки, — розповідає гінекологиня та ендокринологиня Вікторія Бугро. — Є кілька її різновидів: якщо вона розвинулася з гладенької м’язової тканини, то це лейоміома, якщо з поперечно-посмугованої м’язової тканини — то рабдоміома, а якщо має значний відсоток сполучної тканини — то фіброміома. Усі такі пухлини можуть мати вузли і бувають різного розміру. Також міоми поділяють за розміщенням. Зокрема, інтрамуральна виникає тільки в м’язовому шарі матки, субмукозна — під слизовим шаром, субсерозна — під сполучнотканинним. Є також дифузна — при ній вузол не має чітких меж”.
— Наскільки часто виникає згадана проблема?
— Такий діагноз чує кожна п’ята жінка у віці після 30 років.
— Чому виникає таке захворювання?
— Зазвичай воно розвивається з віком під впливом гормонального дисбалансу, — каже лікар-гінеколог Олександр Гнатюк.
В. Бугро:
— Серед основних причин виникнення недуги — тривале порушення гормональної регуляції, зокрема ановуляція (порушення менструального циклу, коли нема овуляції), метаболічний синдром і синдром полікістозних яєчників. До факторів ризику належать і хронічні запалення, несприйняття організмом гормональної контрацепції, спадкова схильність, неодноразове переривання вагітності.
— До яких наслідків може призвести недуга?
— Міоми часто збільшуються, можуть заважати роботі сусідніх органів, зокрема кишківника та сечового міхура (виникають закрепи, біль при випорожненні й порушення сечовипускання). Також через них менструації дуже болісні та рясні, що провокує розвиток хронічних анемій.
— Міоми можуть бути перешкодою для вагітності?
— Жінка може народити, якщо міома невелика і розташована не в порожнині матки. Часто, коли роблять кесарів розтин, видаляють і міому.
— Які симптоми вказують на хворобу?
— Серед тих, що трапляються найчастіше, — раптові кров’янисті виділення не в період менструації, тривала менструація, частий біль у нижній частині живота, — каже лікар-гінеколог Олександр Походенко.
— Як діагностують міому?
В. Бугро:
— Збільшення тіла матки помітне при гінекологічному обстеженні. Далі слід провести ультразвукову діагностику органів малого таза, у складних випадках — КТ або МРТ. Не варто нехтувати і лабораторну діагностику, яка може допомогти встановити причини недуги.
— Яких рекомендацій варто дотримувати жінкам з таким діагнозом?
— Пацієнтки повинні змінити свій спосіб життя — вчасно засинати, регулярно та правильно харчуватися, займатися спортом (проте уникати тих видів, які надмірно підвищують кровопостачання органів малого таза). Також важливо уникати перегрівання, регулярно відвідувати гінеколога та моніторити розміри міоми не рідше ніж раз на рік.
— Як лікують міому?
— Якщо тіло матки при цьому не перевищує її розміру на 12-му тижні вагітності, а в жінки немає важкої супутньої патології, то використовують гормональну терапію. Призначають препарати, які блокують гормональну стимуляцію (вводять у штучну менопаузу), внутрішньом’язові ін’єкції, до складу яких входить гормон прогестин, та фітотерапію. Відтак міоми зменшуються.
Якщо тіло матки перевищує її розміри на 13-му тижні вагітності, збільшується на понад 50% за шість місяців, а також при шийковій локалізації міом та наявності супутніх патологій органів малого таза (наприклад, ендометріоз) застосовують оперативне лікування. Мова, наприклад, про емболізацію маткових артерій — часткове припинення кровопостачання вузла, який опісля відмирає. Цей метод не потребує загального наркозу. А його ефективність становить понад 90%.
Ще один новітній метод — фокусна ультразвукова абляція, при якій виникає відмирання міоматозного вузла внаслідок контрольованого перегрівання. Цю процедуру проводять через передню черевну стінку, тому розміри та розташування вузлів мають бути безпечними.
О. Походенко:
— При дуже великих розмірах матки, стрімкому рості міоми, наявності багатьох вузлів та відсутності планів народжувати медики використовують гістеректомію — повне видалення матки.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, чому хворіють нирки
