36-річна Анна Узлова боролася з хворобою двічі. “Почалося все з того, що я відчула ущільнення на грудях. Робила УЗД молочної залози, але лікарі нічого не виявили, — розповідає жінка. — Коли мала завмерлу вагітність, здійснила планову УЗД із гінекології. І тоді з’явилися підозри... Мені був 31 рік”.
Анну, в якої виявили рак другої стадії, скерували у Київський онкологічний центр, прооперували, зробили резекцію (видалення частини ураженого органу) молочної залози. Вона пройшла курс хіміотерапії, променевої терапії.
“Лікування тривало дев’ять місяців, — каже вона. — Після нього, відновивши сили, пішла у тренажерну залу, почала правильно харчуватись, схудла. Та за дев’ять місяців хвороба знову повернулася. У мене виявили мутацію гена та невелику пухлину у другій молочній залозі”.
Анна Узлова
Анні зробили двосторонню мастектомію (видалення молочної залози) з реконструкцією (поставили імпланти).
Раніше Анна була фінансовою директоркою у салоні краси, тепер працює над громадською організацією, що допомагає жінкам впоратися з проблемами під час та після хвороби.
Через хворобу жінка не може мати дітей. “Я проаналізувала, що мені дають діти, чим я можу компенсувати їхню відсутність. Тож мій проект для жінок став моїм дитям”, — додає вона.
45-річна Ніна Резніченко пригадує, що першим симптомом хвороби був біль у лівій молочній залозі.
“Мені було 40, пішла до гінеколога, зробили УЗД та сказали: “Нічого страшного нема, але про всяк випадок сходіть до мамолога та зробіть біопсію”, — пригадує Ніна. — Мамолог скерував в Інститут раку. У мене виявили рак молочної залози другої стадії з метастазами у двох лімфатичних вузлах”.
Ніна Резниченко
Ніні зробили операцію — вирізали чверть молочної залози, вона пройшла хіміотерапію та променеву терапію.
Лікування тривало пів року — з січня по червень 2014-го. Під час складного періоду лікування Ніні допомагали заняття з групової психології та підтримка рідних, зокрема і фінансова, адже тоді в онкологічному центрі все довелося купувати за власні кошти.
Після гормональної терапії, яка була для пацієнтки обов’язковою, у неї виникла клінічна депресія. Ніна вже три роки вживає антидепресанти. Вона також заснувала громадську організацію для боротьби за права онкопацієнток.
“Ми підтримуємо одна одну, разом руйнуємо міфи про рак, — каже жінка. — Зокрема, про те, що не варто робити хіміотерапію, а краще пити соду. Дехто вірить, що допоможуть перекис водню, мухомори, голодування... А псевдопсихологи запевняють, що причини раку психосоматичні, начебто хвороба від гріхів, від не такого способу життя, харчування. Втім, насправді все це неправда. Від раку не застрахований ніхто. А найкраще допомагає лікування при ранній діагностиці хвороби.
Тож вирушайте на профілактичні обстеження і не вірте в міфи!”
Читайте також про те, що дає світу відкриття цьогорічних нобелівських лауреатів з медицини.
