Заїкання — лише одна з патологій мовлення, з якою борються лікарі-логопеди. Втім вона — дуже поширена. Більше про те, чому виникає заїкання і як можна цьому зарадити, розповідає Тетяна Лялька, логопединя-дефектологиня.
— Заїкання — одне з найскладніших порушень мовлення, і буває воно як у дітей, так і в дорослих, — каже лікарка. — Загалом це порушення темпу ритмічної організації мовлення. Буває невротичне заїкання — воно виникає у людей із чутливою нервовою системою. Особа може бути такою від народження, але проявляється проблема у кризові періоди життя — в 1 рік, у 2,5 — 3 роки, у 6 — 7 років, у підлітковому віці й так далі. Інший тип заїкання — неврозоподібний. Таке трапляється при фізіологічних змінах у мозку, тобто є наслідком невротичних порушень. В обох випадках пусковим механізмом заїкання стає певна стресова ситуація.
— Хто частіше потерпає від заїкання — чоловіки чи жінки?
— Моя практика показує, що це більше проблема хлопчиків та чоловіків. До прикладу, сьогодні у мене на консультації була 1 дівчинка та 6 хлопчиків з мовленнєвими проблемами. Ймовірно, так стається через те, що хлопці зазвичай емоційно менш стійкі, більше чутливі до психологічних подразників.
— Які саме життєві ситуації призводять до такого стресу, що провокує заїкання? Поділіться історіями з практики.
— Стресові ситуації можуть бути абсолютно різними. До прикладу, поруч голосно загавкав собака — дитина злякалась і стала затинатися. Один мій 3-річний пацієнт почав заїкатись після сварки батьків. Тато тоді
затраснув двері, а мама стукала у них і не могла зайти до хати — для дитини це стало стресовим фактором.
А ще я допомагала третьокласниці, в якої з’явився енурез, а опісля — заїкання. З допомогою малюнків дитини психологиня визначила, що стало пусковим механізмом таких симптомів, — виявилось, мама щовечора телефонувала своїм батькам, які живуть на лінії розмежування, у Донецькій області. Під час обстрілів старші люди були змушені ховатись у підвалі, про що розповідали доньці. Дитина все це чула і дуже переймалася.
А ще допомагала 35-річному чоловікові — для нього стресовим фактором стала нова робота на державній службі. Коли він починав говорити на нарадах, керівник зверхньо перебивав його. Через емоційне навантаження і прискіпливість начальника дійшло до того, що чоловік не міг відповідати на нарадах, йому було вкрай важко вимовити хоч щось. Ми працювали з ним за методикою, що передбачає дихальні та фізичні вправи, — і йому вдалося допомогти.
— Які ще методи застосовують у лікуванні заїкання?
— Усе тут дуже індивідуально. Адже хтось може затягувати голосні звуки, а хтось — “спотикатись” на одній букві — наприклад, П, або ж робити довші паузи між словами, вставляти зайві звуки тощо. І в усіх випадках методи боротьби з проблемою будуть різнитись. Варто сказати, що у більшості заїкання не є виліковною хворобою і має хвилеподібний характер — новий виток проблеми стається після психоемоційних переживань.
— Як довго триває терапія при заїканні?
— Зазвичай від 2 — 3 місяців до року.
— Яких спеціалістів доводиться залучати до терапії?
— Якщо це неврозоподібне заїкання — без невролога неможливо обійтися. Якщо причина заїкання — стреси, страхи, конфліктні ситуації в школі чи на роботі, крім логопеда, варто залучати психолога.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про синдром хронічної втоми
