“Я сподіваюся, що моя плазма з антитілами проти SARs-CoV-2 врятує чиєсь життя!” — так підписала своє фото із донорського центру 37-річна американка Елізабет Шнайдер, чию історію боротьби з коронавірусом ми розповідали на сторінках “Експресу”.
Жінка здала кров, з якої відберуть плазму та через крапельниці введуть її пацієнтові в реанімації. Такий метод ще проходить клінічні дослідження, однак уже добре себе зарекомендував, зокрема в Китаї.
— Суть цього методу в тому, щоб поділитись частинкою імунітету з хворим, у якого його немає. Вливання плазми крові роблять лише важкохворим, — пояснює Віктор Досенко, завідувач відділу Інституту фізіології імені О. О. Богомольця НАНУ. — Уперше це зробили наприкінці XIX століття — німецький вчений Еміль Адольф фон Берінг встановив, що сироватка крові імунізованих тварин має антитоксичні властивості, й розробив препарат, який успішно застосовував для боротьби проти дифтерії, за що у 1901 році отримав Нобелівську премію з фізіології чи медицини.
Такий метод використовували й під час пандемії іспанського грипу 1918 — 1920 років, і згодом, під час будь-яких спалахів інфекційних хвороб. Найлегший спосіб, коли немає вакцини і доказових ліків — взяти кров у тих, хто одужав, виділити плазму та перелити її тим, хто хворіє.
Такий метод використовували й під час пандемії іспанського грипу 1918 — 1920 років.
— Як це працює?
— Дослідження впливу конвалесцентної плазми на COVID-19 провела група китайських вчених та медиків. Вони взяли кров у 40 донорів — тих, хто одужав. По 200 мілілітрів плазми ввели 10 важкохворим — шістьом чоловікам та чотирьом жінкам, середній вік яких становив 52,5 року. Їх стан значною мірою покращувався вже через 1 — 3 дні після переливання. Також був позитивний вплив на дихання — пацієнтів із ШВЛ переводили на кисневу терапію, ті, хто до цього отримував кисень безперервно, вже могли обходитись тимчасовою подачею.
— Коли той, хто одужав, може здавати кров для виокремлення плазми?
— Уже через 14 днів після одужання (коли ПЛР-тест підтвердить відсутність вірусу в організмі).
— Чому в Україні не використовують конвалесцентну плазму, лікуючи важкохворих на коронавірус?
— У США конвалесцентну плазму стали використовувати три тижні тому. Плазму використовують у країнах Євросоюзу, навіть Росія та Молдова бере кров у донорів. А в Україні ні, через бюрократію — немає відповідного наказу МОЗ. Хоча цей документ готовий уже як місяць — я сам долучався до його створення. У ньому ми прописали всі важливі нюанси.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про несподіваний ефект радіації у боротьбі з Сovid-19
