На початок цьогостижня, за даними ВООЗ, було зареєстровано 110 041 випадок захворювання на новий коронавірус. Понад 60 000 осіб одужали! Такого результату досягнуто завдяки не лише вчасній і якісній медичній допомозі, а й доброму стану імунітету цих людей. То як працює імунітет людини і як йому вдається протистояти навіть таким новим і агресивним збудникам, як COVID-19?
“Китайський COVID-19 — умовно не знайомий організму людини, — каже Сергій Сапєгін, клінічний імунолог. — Адже з іншими коронавірусами імунна система більшості людей уже стикалася. Легкий нежить, подразнення горла, невисока температура або розлади травлення — усе це доволі часто результат впливу саме коронавірусів.
Щоб розпізнати і ліквідувати такий вірус, як COVID-19, потрібна допомога адаптативного імунітету. В його основі — багато молекул-сенсорів та клітин із сенсорами. Якщо COVID-19 потрапив усередину клітини, то імунна система має насамперед визначити, де саме він перебуває. А потім — вбити інфіковану клітину за допомогою Т-клітини, в якій є смертельна для вірусу молекула. Потрібен час для того, аби виявити інфіковану клітину і вбити саме її, не ушкодивши здорових клітин. Тому й на боротьбу з новими вірусами організм витрачає, як правило, один-два тижні. Інколи процес одужання затягується на місяці.
— Чому в зоні найбільшого ризику COVID-19 перебувають люди похилого віку?
— Імунна система людей такого віку починає занадто гостро реагувати на новий тип збудника, — каже Володимир Широбоков, професор, академік НАНУ за спеціальністю мікробіологія, вірусологія, доктор медичних наук. — Задіюється клітинний імунітет, у відповідь на антиген (вірус) виділяються цитокіни (клас невеликих пептидів та білків організму). Результат цієї бурхливої реакції — так званий цитокіновий шторм (потенційно летальна реакція імунної системи), з чим організм не завжди може впоратися.
С. Сапєгін:
— Приблизно із 40 років один з головних органів iмунiтету — загруднинна залоза (тимус) — зменшується. Наприклад, у підлітків цей орган сягає 16 см, в після 70 років стає майже непомітним. А саме тимус, зокрема, відповідає за розмноження і дозрівання Т-лімфоцитів (імунних клітин) у центральних і периферійних органах кровотворення. Тому в похилому віці людина стає особливо вразливою до інфекцій.
— Щодо багатьох інфекційних хвороб діє принцип: у людини, що раз перехворіла, формується стійкий імунітет. Чи означає це, що хворі, які одужали від COVID-19, надалі не заражатимуться?
— Наразі важко сказати, чи формуватиметься до нового коронавірусу стійкий імунітет, бо досі остаточно не визначено закономірностей імунної реакції людського організму на COVID-19.
— Кажуть, боротьба з інфекціями виснажує імунну систему. Але ж їй потрібно і тренуватися, чи не так?
С. Сапєгін:
— Авжеж. Нормальним вважається, якщо дитина хворіє на сезонну інфекцію до шести разів на рік, а дорослий — до трьох разів. Надто частi вірусні недуги — незалежно від вікової категорії — виснажують імунітет. А “легкі” сезонні вірусні захворювання (застуди) підступно торують доріжку для агресивніших вірусів. І ризик захворіти на новий коронавірус більший у тих, хто упродовж зими ходив з нежитем.
— Як підтримувати імунну систему в доброму стані?
С. Сапєгін:
— Вітамін С відіграє ключову роль у підтримуванні імунітету, він збільшує концентрацію імуноглобулінів, конче потрібних для імунного захисту. Загальнорекомендована щоденна доза вітаміну С — 75 — 100 мг (стільки міститься у трьох умовних порціях квашеної капусти). Надмір ж цього вітаміну провокує виділення стресових гормонів, і це, навпаки, пригнічує імунітет. Важливо й те, що більшість вітамінів та мікроелементів взаємодіють. Наприклад, вітамін Е і С захищають вітамін А від окислювання. Тому капусту варто споживати з морквою і олією. Ось і готовий вітамінний комплекс.
Крім того, у кольорових овочах і фруктах, горіхах містяться незамінні для імунітету біологічно активні речовини флавоноїди. Є ще один важливий фактор — ультрафіолетові промені: під впливом їх в організмі синтезується активна форма вітаміну D — D3, який позитивно впливає на клітини імунної системи. Тож бажано щонайменше три години (можна з перервами) на день “ловити” сонячні промені.
— Запорукою нормальної роботи імунної системи є також баланс у кишківнику, — каже Наталія Дубиніна, доцентка кафедри мікробіології, вірусології та імунології Національного фармацевтичного університету. — Річ у тому, що лімфоїдна тканина кишківника стимулює імунну відповідь. А стабільний стан цієї тканини підтримують молочнокислі бактерії (вони містяться у йогуртах, сметані), болгарська паличка (у кефірі).
— Доволі поширеною є думка, що стреси руйнують імунну систему. Що скажете про це?
С. Сапєгін:
— Тривалий вплив гормонів стресу справді небезпечний, він змушує клітини імунної системи, так би мовити, ховати свої рецептори, і вона стає нечутливою. Тривалий стрес для організму — це і регулярне невисипання. Коли ми спимо, наш мозок “дiагностує” органiзм i запускає механiзм самовiдновлення. Тож важливо спати повноцінно — не менш ніж вісім годин на добу.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, які обмежувальні заходи вводяться в Україні на три тижні
