За новим дослідженням вчених університету Уппсали, до сексуальних пригод людей підштовхує генетична особливість регулювання продукування гормона окситоцину. У чоловіків і жінок з такою особливістю його продукування стримується менш активно, завдяки чому вони переживають надзвичайно яскраві сексуальні відчуття!
А яку загалом роль у нашому організмі відіграє окситоцин? Чи справедливо його називають гормоном кохання? І коли гіперсексуальність перетворюється на проблему?
— Окситоцин — це гормон гіпоталамуса, і роль цієї речовини в організмі людини дуже багатогранна, — каже лікар-сексопатолог Василь Черепанин. — У жінок цей гормон, зокрема, сприяє процесу пологів і лактації. Саме окситоцин, за дослідженням біологів, підсилює чутливість матерів до плачу й крику немовлят. Тому окситоцин можна назвати й гормоном материнства. Загалом він може впливати на ділянки мозку, відповідальні за поведінку, страх і тривогу, побічно перешкоджає виділенню гормону стресу кортизолу. Залежно від концентрації, окситоцин сприяє зниженню тривоги і появі відчуття спокою поряд із партнером.
— А що відомо про його роль як “гормона кохання”?
— Окситоцин робить більш яскравим оргазм.
— Науковці зі Швеції припускають, що саме окситоцин робить людей гіперсексуальними. Коли робота генів, що стримують виділення окситоцину, порушена, людину нестримно тягне “наліво”. А наскільки серйозна проблема — гіперсексуальність?
— Людей із гіперсексуальністю — меншість, — каже Євген Заїка, психолог. — Але ця особливість може стати серйозною психологічною проблемою, якщо людині для того, щоб дістати задоволення, потрібні щоразу нові сексуальні партнери. На щастя, існують ефективні психотерапевтичні методики, які допомагають впоратися із сексуальною залежністю.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як зберегти вітамін С у продуктах
